ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ТА АДАПТИВНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В УМОВАХ ЗМІН І КРИЗ

Анотація

Наукова стаття присвячена аналізу факторів і предикторів, що впливають на процес активізації життєстійкості й адаптивності вчителя фізичної культури в умовах кризи та невизначеності. Аналіз літературних джерел інформації дав змогу визначити життєстійкість як систему переконань особистості, яка має змогу сприяти розвитку готовності особи із зацікавленістю брати участь у ситуаціях підвищеної для неї складності, тримати контроль над ними та керувати, вміти сприймати навіть негативні події як досвід і успішно справлятися з ними. Проведене дослідження дало змогу визначити чотири фактори суб’єктивно значущих психологічних загроз для вчителя фізичної культури в освітньому середовищі (суспільного характеру, інтенсивності праці, міжособистісних відносин, цифровізації освіти). Виявлено прямі взаємозв’язки задоволеності вчителя фізичної культури значущими характеристиками освітнього середовища, його референтною значимістю, психологічною захищеністю із самопочуттям і життєстійкістю; зворотні взаємозв’язки між загрозами суспільного характеру та самопочуттям педагога, життєстійкістю, психологічною безпекою та референтною значимістю. Встановлено, що основними предикторами життєстійкості вчителя фізичної культури в освітньому середовищі є його референтність і суб’єктивно значущі для вчителя загрози суспільного характеру. З огляду на виявлені предиктори життєстійкості вчителя фізичної культури, стає очевидним, що до завдань школи має входити створення більш емоційно сприятливої для вчителя освітньої екосистеми, яка заохочувала б почуття особистої цінності з боку її суб’єкта, зменшуючи тенденцію до відчуження, підтримуючи референтність середовища. Визначено, що для сприяння більш ефективному розвитку життєстійкості вчителя фізичної культури доцільно проводити навчання навичок міжособистісного спілкування, яке допоможе підготувати фахівців до участі в ефективній взаємодії зі школярами, максимізуючи почуття досягнення та зводячи до мінімуму почуття емоційного виснаження та знеособлення.