ДИНАМІКА КАРТИНИ СТИГМАТИЗАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ГЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНОГО НАСИЛЬСТВА ПРОТИ ЧОЛОВІКІВ
Анотація
Проблематика гендерно зумовленого насильства є досить актуальною та широко дослідженою серед наукової спільноти, але більшість досліджень зосереджується на жінках, що призводить до формування переконання, що це проблема виключно жінок. Чоловіки також є жертвами гендерно зумовленого насильства, але їхній досвід менш досліджений, особливо серед чоловіків, які належать до гендерних та сексуальних меншин. Чоловіки, які зазнали насильства, часто стикаються з недовірою та стигматизацією, що перешкоджає зверненню по допомогу. Психологічні наслідки містять депресію, тривожність, ПТСР, зниження самооцінки та труднощі в стосунках. Аналіз впливу стигматизації на досвід чоловіків, які зазнали гендерно зумовленого насильства, і розробка методів психологічної інтервенції є надзвичайно актуальним питанням. Мета дослідження – представити результати теоретичного аналізу психологічних наслідків стигматизації чоловіків, що зазнали гендерно зумовленого насильства, та обґрунтувати інструмент «картина стигматизації» в роботі з уцілілими. Інтерналізована картина стигматизації (ІКС) – суб’єктивна оцінка клієнтом свого досвіду стигматизації, що містить когнітивні упередження, Я-конструкції, автоматичні думки, конфесійні упередження, психологічну та соматичну симптоматику, ризикову поведінку. ІКС допомагає психологу формувати індивідуальну програму консультування та діагностувати динаміку інтервенції. Екстерналізована картина стигматизації (ЕКС) – оцінка соціокультурного середовища клієнта, що містить історичний контекст, лінгвістичні конструкти, законодавство та культурні особливості. ЕКС допомагає розробити психоедукаційні програми та плани адвокації для підтримки реінтеграції чоловіків у суспільство. Приклад застосування ІКС показує, як цей інструмент дає змогу виявити проблемні точки впливу та розробити індивідуальний план терапії. Вивчення ЕКС виявляє соціокультурні бар’єри, які можуть сповільнити консультування. ІКС та ЕКС разом створюють повну картину впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на стан клієнта, що дає змогу розробити ефективний план терапії.
Посилання
2. Бєлкіна-Ковальчук О. В. Особливості реєстрації випадків насильства в закладах загальної середньої освіти. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки, 2018, 150: 11–14.
3. Гавловська А. О. Вплив традицій на прояви гендерно-обумовленого насильства проти жінок: історія та сучасність. Професійно-прикладні дидактики, 2024, 61–65.
4. Запобігання та реагування на насильство за гендерною ознакою: національна правова база та міжнародні стандарти / UNFPA, А. Б. Блага, О. О. Кочемировська, О. А. Мартиненко. Київ : 2022. 63 с.
5. Ірха Ю. Б. Гендерно обумовлене насильство щодо жінок в умовах збройного конфлікту. Актуальність та особливості наукових досліджень в умовах воєнного стану, 2022, С. 30–32.
6. Костіна Т., Булах І. Гендерно зумовлене насильство та його види: домашнє насильство. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки, 2021, 80–86.
7. Малетов Д., Жмаєва М. Гендерно обумовлене насильство як прояв порушення природних прав людини. Збірник матеріалів «Гендерна політика в умовах воєнного стану: правовий намір», 2023, 117–123.
8. Перунова О. С. Гендерно обумовлене насильство: поняття та ознаки. Правове життя сучасної України: у 3 т.: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 15 травня 2020 р.). Одеса : Гельветика, 2020. Т. 1. С. 216–220.
9. Підтримка людей, які пережили гендерно зумовлене насильство: довідник-порадник із взаємодії. UNICEF., URL: https://www.unicef.org/ukraine/media/27931/file/Mobile_booklet_Final.pdf.
10. Політова А. С. Форми гендерно зумовленого насильства в умовах збройного конфлікту (воєнного стану). Аналітично-порівняльне правознавство, 2023, 2: 307–311.
11. Руфанова В. М. Ґендерно зумовлене насильство як форма дискримінації за ознакою статі. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, 2022, 328–332.
12. Сарнацька А. В., Семигіна Т. В. Ґендерно зумовлене насильство: погляд жінок. Методологічні аспекти сучасної соціальної роботи, традиції та інновації, 2021, 154.
13. Татаренко Г. В. Ґендерно-зумовлене насильство як вияв ґендерної нерівності та порушення прав людини в умовах збройного конфлікту. Х юридичні Могилянська читання, 2024, 59.
14. Хоменко В. І. Стигма: історичний, культурний та психологічний виміри, навч.-практ. посіб., Ірпінський фаховий коледж економіки та права. 2023, 178 с.
15. Acosta M. L. Gender-based violence during the pandemic and lockdown. Spanish Journal of Legal Medicine, 2020, 139–145.
16. Arnocky S., Vaillancourt T. Sex differences in response to victimization by an intimate partner: more stigmatization and less help-seeking among males. Journal of Aggression Maltreatment & Trauma, 2014 23(7), 705–724. https://doi.org/10.1080/10926771.2014.933465.
17. Barata P.C., Jeffrey N.K. Intimate partner sexual violence among Canadian university students: Incidence, context, and perpetrators’ perceptions. Archives of sexual behavior, 2021, 50:5: 2123–2138.
18. Dlamini N.J. Gender-based violence, twin pandemic to COVID-19. Critical Sociology, 2021, 47. 4–5: 583–590.
19. Douglas, E. M., & Hines, D. A. The helpseeking experiences of men who sustain intimate partner violence: An overlooked population and implications for practice. Journal of family violence, 2011, 26(6), 473–485.
20. Fox N. Feminist approaches to studying memory and mass atrocity. Interpreting Contentious Memory. Bristol University Press, 2023, p. 49–68.
21. Hines D. Overlooked victims of domestic violence: Men. International Journal for Family Research and Policy, 2015, 1(1), 57–79.
22. Migliaccio, T. A. Abused husbands: A narrative analysis. Journal of Family issues, 2002, 23(1), 26–52.
23. Mittal S., Singh T. Gender-based violence during COVID-19 pandemic: a mini-review. Frontiers in global women’s health, 2020.
24. Ngari, A., & Reva, D. How ethnic and religious discrimination drive violent extremism. Institute for Securities Studies, 2017, 8.
25. Nguyen, K. A., Myers, B., Abrahams, N., Jewkes, R., Mhlongo, S., Seedat, S., ... & Peer, N. Symptoms of posttraumatic stress partially mediate the relationship between gender-based violence and alcohol misuse among South African women. Substance abuse treatment, prevention, and policy, 2023, 18(1), 38.
26. Nyangoma, A., Ebila, F., & Omona, J. Gender differentiated perceptions held for triggers of child neglect in post-conflict northern Uganda. Journal of gender studies, 2021, 30(4), 440–451.
27. Perryman S. M., Appleton J. Male victims of domestic abuse: Implications for health visiting practice. Journal of Research in Nursing, 2016, 21(5–6), 386–414. https://doi.org/10.1177/1744987116653785.
28. Rollè L., Giardina G., Caldarera A.M., Gerino E., Brustia P. When intimate partner violence meets same sex couples: A review if same sex intimate partner violence. Frontiers in Psychology, 2018, 9(1506), 1506–13. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.01506.
29. Subirana-Malaret, M., Gahagan, J., & Parker, R. Intersectionality and sex and gender-based analyses as promising approaches in addressing intimate partner violence treatment programs among LGBT couples: A scoping review. Cogent Social Sciences, 2019, 5(1), 1644982.
30. Suzor, N., Dragiewicz, M., Harris, B., Gillett, R., Burgess, J., & Van Geelen, T. (2019). Human rights by design: The responsibilities of social media platforms to address gender‐based violence online. Policy & Internet, 11(1), 84-103.
31. Tilbrook E. Exploring and construing intimate partner violence: Gender differences in public perceptions of male and female perpetrated intimate partner violence, Edith Cowan University, 2007 URL: https://ro.ecu.edu.au/theses_hons/1118
ISSN 
