РОЗВИТОК СПЕЦІАЛЬНОЇ ВИТРИВАЛОСТІ ПЛАВЦІВ

  • Ю. М. Крюков Класичний приватний університет
  • Ф. Ф. Товстопятко Запорізький національний університет
Ключові слова: працездатність, інтенсивність, витривалість, підготовчий період, педагогічний контроль

Анотація

Теоретичний аналіз проблеми показав, що традиційно в забезпеченні працездатності під час високоінтенсивних короткочасних фізичних навантаженнях аеробна енергетична система відіграє незначну роль. Останні дослідження показали, що всі системи енергозабезпечення тією чи іншою мірою задіяні під час усіх видів м’язової роботи й аеробна система досить швидко реагує на енергетичні потреби у процесі інтенсивних навантажень, хоча й не здатна їх забезпечити на початкових етапах роботи. Проведено аналіз результатів багатьох досліджень, які оцінюють унесок аеробної системи енергозабезпечення під час максимальних навантажень. Зроблено спробу узагальнити дані наукової літератури та практичного досвіду з метою прояснення аеробних механізмів м’язової діяльності й рекомендації до використання цих знань на практиці. В роботі зроблено спробу узагальнити дані наукової літератури та практичного досвіду з метою прояснення фізіологічних механізмів м’язової діяльності й дати рекомендації до використання цих знань на практиці. Об’єкт дослідження – процес розвитку витривалості плавців на підготовчому періоді тренувального процесу. Завдання дослідження: встановити основні фактори, котрі визначають витривалість спортсменів-плавців; обґрунтувати використання засобів і методів розвитку витривалості. Водночас надати чітке розуміння, що відбувається в організмі під впливом певного тренувального заняття і якими механізмами забезпечується працездатність різних систем, органів і всього організму загалом. Методика тренування спортсменів повинна ґрунтуватись не тільки на педагогічних принципах, але й на закономірності фізіологічних і біологічних процесів в організмі під час м’язової діяльності. Установлено, що найбільш фізіологічно обґрунтованим є дозування інтенсивності навантаження у відсотках від МСК. Найбільший ефект у розвитку аеробних можливостей дає не тривала робота помірної інтенсивності, а анаеробна робота, яка виконується як короткочасні повторення, поділені невеликими інтервалами відпочинку.

Посилання

1. Верхошанский Ю.В. Основы специальной физической подготовки спортсменов. Москва : Физкультура и спорт, 1988. 331 с.
2. Вилмор Дж. Физиология спорта. Киев : Олимпийская литература, 2001. 503 с.
3. Зациорский В.М. Физические качества спортсмена. Москва : Физкультура и спорт, 1966. 200 с.
4. Мищенко В.С. Функциональные возможности спортсменов. Киев : Здоров’я, 1990. 200 с.
5. Набатникова М.Я. Основы управления подготовки юных спортсменов. Москва : Физкультура и спорт, 1982. 280 с.
6. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте: Учебник. Киев, 2004. 463 с.
7. Попов Д.В., Виноградова О.Л. Сопоставление аэробных возмоностей мышц ног и мышц плечевого пояса у спортсменов-лыжников. Физиология человека. 2012. Т. 38, № 5. С. 67–72.
8. Попов Д.В., Виноградова О.Л., Григорьев А.И. Аэробная работспособность человека. Москва : Наука, 2012. С. 83–87.
Опубліковано
2020-11-16
Як цитувати
Крюков, Ю. М., & Товстопятко, Ф. Ф. (2020). РОЗВИТОК СПЕЦІАЛЬНОЇ ВИТРИВАЛОСТІ ПЛАВЦІВ. Фізичне виховання та спорт, (1), 116-122. вилучено із https://journalsofznu.zp.ua/index.php/sport/article/view/1537