УДОСКОНАЛЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ФУТБОЛІСТІВ У ПІДГОТОВЧОМУ ПЕРІОДІ

Анотація

Подано матеріали теоретичного аналізу проблеми побудови навчально- тренувального процесу футболістів у підготовчому періоді. Основною метою спортивної підготовки футболістів є досягнення максимально можливого рівня техніко-тактичної, фізичної та психологічної підготовленості; що зумовлено специфікою футболу та вимогами досягнення максимально високих результатів у змагальній діяльності. Основне завдання підготовки – підвищення якості гри на базі оптимального рівня функціональних можливостей і фізичних здібностей, подальше удосконалення техніко- тактичної готовності та формування психологічної стійкості футболістів. Очевидний факт, що саме цільова спрямованість на довгострокову підготовку перспективних футболістів повинна визначати організаційно- методичні особливості тренувального процесу. Представлені матеріали були використані для розробки методики побудови навчально-тренувального процесу підготовки футболістів 16–18 років у підготовчому періоді річного макроциклу. Розроблена методика заснована на принципі неакцентованого вдосконалення функціональної підготовленості футболістів на технічній і тактичній майстерності. У навчально-тренувальному процесі було зроблено акцент на розвиток загальної та спеціальної витривалості, швидкісно-силових здібностей і швидкості. Це здійснювали завдяки добору оптимальних фізичних навантажень (показник ЧСС на тренуваннях не перевищував позначку 160 уд/хв, при роботі на вдосконалення швидкісних здібностей – не більше ніж 185 уд/хв). У дослідженнях взяли участь футболісти 16–18 років. Мета дослідження – розробити та перевірити ефективність моделі побудови навчально-тренувального процесу підготовки футболістів 16–18 років у підготовчому періоді річного макроциклу. Зафіксовано позитивну динаміку приросту показників провідних фізичних якостей футболістів наприкінці підготовчого періоду. Виявлена найбільша динаміка приросту показників загальної та швидкісної витривалості, а також швидкісно- силових якостей. Проте достовірних змін не виявлено за жодним із показників. За тестом Купера виявлено тенденцію до достовірності. Достовірних змін наприкінці підготовчого періоду зазнали показники проби Штанге, проби Генчі, індекс Скібінського. Недостовірні зміни відмічені у показниках ЧСС та АТ наприкінці підготовчого періоду, проте вони покращилися і є у межах вікової норми. За всіма показниками, що характеризують функціональний стан серцево-судинної системи, також відбулися позитивні зміни. За пробою Руф’є відзначено найбільший відносний приріст (47,46%). Наприкінці підготовчого періоду виявлена позитивна динаміка рівня фізичної працездатності футболістів. Середні значення як абсолютної, так і відносної працездатності, абсолютне та відносне максимальне споживання кисню достовірно підвищилися наприкінці підготовчого періоду.