МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ СТАНУ ЗДОРОВ’Я І ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ У СПОРТИВНИХ ІГРАХ

Анотація

Здійснено теоретичний аналіз проблеми оцінки впливу фізичного навантаження на організм спортсмена. Показано, що поряд із впровадженням різних інструментальних методів дослідження діяльності апарату кровообігу у спортсменів не втратили свого значення найпростіші методи дослідження. Найбільш поширеним методом, що використовує тренер у практичній діяльності, є визначення частоти пульсу. У разі оцінки даних пульсометрії тренер повинен мати уявлення про фазовий характер змін, що відбуваються у серцево-судинній системі під впливом фізичного навантаження. У ході теоретичного аналізу проблеми встановлено, що у роботі з максимальною інтенсивністю в перші 10–15 с частота пульсу збільшується до 130–150 ударів на хвилину, а потім спостерігається повільне зростання до 180–200 уд/хв. У висококваліфікованих спортсменів слідом за фазою стабілізації іноді можна спостерігати фазу компенсації, за якої у результаті вдосконалення адаптації організму до фізичного навантаження відбувається зниження низки фізіологічних показників. Теоретично доведено, що з ростом рівня тренованості відбувається зниження реактивності серцево-судинної системи на однакове навантаження. При цьому зменшуються почастішання пульсу і підвищення артеріального тиску, прискорюється настання фази стійкого стану, коротшає період відновлення. У разі наростання стомлення у спортсмена реакція на стандартне навантаження супроводжується більш значним почастішанням пульсу, порушенням його ритму, високим систолічним тиском або, навпаки, недостатнім його зростанням. Підтверджено в результаті дослідження, що у разі контролю за функціональним станом спортсмена з використанням тільки часу виконання контрольного тесту та ЧСС необхідно пам’ятати: якщо час виконання тесту зменшується і зменшується сума трьох показників ЧСС, то функціональний стан спортсмена відмінний, а тренувальний процес побудованій правильно; якщо час тесту збільшується, а сума трьох показників ЧСС зменшується, то функціональний стан спортсмена можна оцінити як задовільний; якщо час тесту збільшується і сума трьох показників ЧСС збільшується, то функціональний стан спортсмена незадовільний.