ЗАСТОСУВАННЯ УКОЛІВ ПІДВИЩЕНОЇ СКЛАДНОСТІ У СУЧАСНОМУ ПАРАОЛІМПІЙСЬКОМУ ФЕХТУВАННІ НА РАПІРАХ
Анотація
У статті описано змагальну діяльність фехтувальників-рапіристів в параолімпійському спорті, де визначали застосування уколів підвищеної складності. Систематизовано дані літератури відносно техніко-тактичних дій фехтувальників-рапіристів на візках. Предметом дослідження є застосування уколів підвищеної складності в змагальній діяльності фехтувальників-рапіристів на візках. Мета дослідження – аналіз результативності ведення бою фехтувальників-рапіристів високої кваліфікації у сучасному параолімпійському фехтуванні на рапірах уколами підвищеної складності. Матеріали і методи. У педагогічному дослідженні взяли участь 28 фехтувальників-рапіристів на візках високої кваліфікації (жінок-рапіристів – 12 осіб), (чоловіків-рапіристів – 16 осіб). Експертами було проаналізовано 58 поєдинків протягом 2021 року на Чемпіонаті світу та Етапі Кубка Світу в Польщі та Паралімпійських Іграх у Токіо. Результати роботи. Для ефективного завершення змагального поєдинку параолімпійців на візках повинно знаходитись на високому рівні швидкість, точність і реакція, бути напористим при виконанні техніко-тактичних дій, ефективність яких залежить від здібностей фехтувальника-рапіриста оцінювати ситуацію, яка виникла в ході виконання рухів, і вносити при виконанні прийомів необхідні зміни для досягнення запланованого і максимального результату. Тому спортсмен повинен виконувати не тільки атакуючи дії, але і за мінімальний час оцінити ситуацію і прийняти єдине правильне рішення. Висновки. Отримано результати педагогічного спостереження висококваліфікованих фехтувальників-рапіристів на візках, де найвищий показник в змагальній діяльності з уколами підвищеної складності як у чоловіків-рапіристів, так і жінок-рапіристів, найвищий у захисно-відповідних діях – 75,4% і, відповідно, 81,5%. Решта показників за результативністю були дещо нижчими у чоловіків-рапіристів в атаках – 65,2%, ремізи – 58%, і найнижчий показник в контратаках – 44,1%. У жінок-рапіристів була такаж тенденція, де за результативністю в атаках – 57,8%, ремізи – 55,1%, і найнижчий показник в контратаках– 40,5%.
Посилання
2. Аркадье В.А. Фехтование на рапирах. Москва : Физкультура и спорт, 1956. 161 с.
3. Бріскін Ю.А. Теоретико-методичні основи інваспорту. Львів : Кварт, 2005. 355 с.
4. Бріскін Ю.А. Спорт інвалідів у міжнародному олімпійському pyci. Львів : Край, 2006. 346 с.
5. Бусол В, Семенюк О. Особливості арсеналу бойових дій неповносправних фехтувальників-шпажистів. Молода спортивна наука Украіїни: зб. наук. пpaць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 8: У 4-х т. Львів : НВФ «Українські технології», 2004. Т. 1. 470 с.
6. Бусол В.А., Семенюк О. Особливості змагальної діяльності неповносправних фехтувальників. Молода спортивна наука України: зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 8: У 4-х т. Львів : НВФ «Українські технології», 2003. Т. 1. 324 с.
7. Молчанов Б.В. Терминология спортивного фехтования (рапира) Екатеринбург : [б. и.], 2004. 63 с.
8. Тышлер Д.А. Построение подготовки квалифицированных спортсменов. Фехтование : учебник / под ред. Д.А. Тышлера. Москва : Физкультура, образование и наука, 1977. С. 174–192.
9. Тишлер Д.А., Белкіна Е.Б. Фехтование на колясках. Содержание и методики тренировки. Москва : Человек, 2010. 144 с.
10. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Киев : 1397. С. 459–470.
11. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения. Киев : Олимпийская литература, 2004. С. 763–786.
12. Фехтование: Правила соревнований. Москва : Teppa Спорт, 1999. 160 с.
13. Фехтування для тих, хто сидить у візку. Правила змагань IWFC / Уклад А.С. Вовканич. Львів, 1999.
14. Zbfgniew Czajkowski. Pierwszy etap skolenia sportowego. Katowice, 1995.
15. Zbigniew Czajkowski. Szermierka jest dobra wszyctkoi dla wszyctkich. Mistrzosr Europa w szermierce па wozkach. Warszawa, 1999.