ВПЛИВ РІЗНИХ ОБСЯГІВ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА ПОКАЗНИКИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ СТУДЕНТІВ-ФІЗІОТЕРАПЕВТІВ
Анотація
Мета. Здійснити порівняльний аналіз показників гемодинаміки студентів кафедри фізичної терапії та ерготерапії з різним тижневим обсягом фізичних навантажень та кваліфікованих спортсменів-бігунів. Методи дослідження. Учасник дослідження – студенти чоловічої статі, віком 17–26 років, що входили до складу трьох експериментальних груп – групи ЛА (18 осіб, бігуни на середні дистанції, І розряд – КМС), групи ФТЕ (44 особи, нетреновані студенти кафедри фізіотерапії та ерготерапії) та ФТЕсп (19 осіб, студенти кафедри фізіотерапії та ерготерапії, що виконували до 5 годин фізичного навантаження на тиждень). Вимірювали частоту серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск систолічний (АТс) та діастолічний (АТд). Розрахунковим методом визначали пульсовий тиск (ПТ), середній тиск (СТ), ударний об'єм крові (УО), ударний індекс (УІ), хвилинний об’єм крові (ХОК), периферичний опір (ПО) судин, коефіцієнт економічності кровообігу (КЕК), індекс Кердо (ІК), серцевий індекс (СІ), індекс Робінсона (ІР), індекс адаптотропності (ІАТ), адаптаційний потенціал (АП). Результати дослідження. Нами виявлений достовірний позитивний вплив фізичних навантажень на низку показників гемодинаміки студентів, який проявляється у виявлених за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу закономірних змінах цих показників у групах осіб з різним обсягом фізичного навантаження, а саме – ЛА, ФТЕсп та ФТЕ. До таких показників належить ЧСС, АТд, ХОК, СІ, ІК, ІАТ, ІР та АП. Окрім того, виявлені відмінності між групами ФТЕ (100%) та ФТЕсп у показниках ЧСС (89%), АТС (96%), СІ (90%), ІК (-133%), ІАТ (158%), ІР (87%), КЕК (84%) та ПО (107%, тенденція). Ці відмінності вказують на позитивні адаптаційні зміни у серцево-судинній системі осіб групи ФТЕсп порівняно з нетренованими особами групи ФТЕ. Отримані нами дані свідчать про суттєве покращення низки показників центральної гемодинаміки, резервних можливостей серцево-судинної системи, показників тонусу різних відділів автономної нервової системи та адаптаційного потенціалу студентів спеціалізації 227 «Фізична терапія, ерготерапія» під впливом непрофесійних занять спортом. Висновок. Нами виявлений суттєвий позитивний вплив непрофесійних фізичних навантажень різної спрямованості на показники центральної гемодинаміки, вегетативного тонусу та адаптаційних можливостей серцево-судинної системи студентів-фізіотерапевтів.
Посилання
2. Подгорна В., Ігнатова С. Функціональні переваги організму студенток-спортсменок перед студентками, які не займаються спортом. Актуальні проблеми фізичного виховання та методики спортивного тренування: науково-методичний журнал. 2018, Вип. 1. С. 36–40.
3. Гулька О. В., Грабик Н. М., Грубар І. Я. Порівняльна характеристика функціонального стану організму студенток першого року навчання із різним типом гемодинаміки. Наук. зап. Терноп. нац.пед. ун-ту. 2023. Т. 82, № 4. С. 70–76. https://doi.org/10.25128/2078-2357.22.4.8
4. Максимова К. Визначення індивідуальних адаптаційних можливостей студенток І-х курсів вищих навчальних закладів м. Харкова різного профілю. Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт. 2017. Вип. 25. С. 72–76.
5. Multani N. K., Singh B., Singh A. Level of Physical Fitness among Physiotherapy Students a Study of Punjab and Haryana. World Applied Sciences Journal. 2013. 21(8). P. 1136–1140. doi: 10.5829/idosi.wasj.2013.21.8.1839
6. Bello A. I., Bonney E., Opoku B. Physical fitness of Ghanaian physiotherapists and its correlation with age and exercise engag A pilot study. Archives of Physiotherapy. 2016, Vol. 6, No. 1. https://doi.org/10.1186/s40945-016-0016-2
7. Pawaria S. Study on cardio-respiratory fitness of physiotherapy students: A cross-sectional study. Journal of Physical Fitness, Medicine & Treatment in Sports, 2017, Vol. 1, N 2. https://doi.org/10.19080/jpfmts.2017.01.555558
8. Mahmmod T., Mahmood W., Maqsood U., Salam A., Sefat N. Level of actual physical fitness and its perception among students of physiotherapy in Lahore. Journal of Liaquat University of Medical & Health Sciences, 2019, Vol. 18, N 01. P. 60–64 https://doi.org/10.22442/jlumhs.191810602
9. Juhkam E., Vaher I. Physical fitness of physiotherapy students. Acta Kinesiologiae Universitatis Tartuensis, 2020, 25. P. 88–96. https://doi.org/10.12697/akut.2019.25.07
10. Saleemi Y., Riaz S., Badar H. M. J., Almas T., Mustafa S., Fatima M. Assessment of cardio-respiratory fitness of doctor of physical therapy students: A cross-sectional study. Pakistan BioMedical Journal. https://doi.org/10.54393/pbmj.v5i3.178
11. Khan B. Z., Sheth M. Physical activity level and physical fitness parameters in physiotherapy students. International Journal of Physiotherapy and Research. 2019. Vol. 7, N 5. P. 3247–3251. https://doi.org/10.16965/ijpr.2019.177
12. Kotwica A., Majcher P. Physical fitness level of 1st year medicine and physiotherapy students of Lublin Medical University. Polish Journal of Sport and Tourism. 2012. 19(2). P. 107–112. https://doi.org/10.2478/ v10197-012-0011-4
13. Волошин О. Оцінка адаптаційних можливостей осіб юнацького віку з різним рівнем ефективності функціонування серця. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2022. № 4. С. 83–88.
14. Оклієвич Л., Партан Р. М., Тірон М., Данищук А. Оцінка фізичного розвитку студентів Прикарпаття. Вісник Прикарпатського національного університету. 2022. 38. С. 19–31.
15. Ждан В., Бабаніна М., Весніна Л., Боряк Х., Ткаченко М. Оцінка показників серцево-судинної системи і вегетативної нервової системи у молодих осіб з різною масою тіла. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник української медичної стоматологічної академії. 2021. Т. 4, № 76. С. 23–27. doi: 10.317
16. Пічурін, В. Особливості функціонального стану студентів спеціальної медичної групи. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки. 2020. Т. 19, № 1, С. 93–98.
17. Бергтраум, Д., Вовканич, Л., & Латишевська, К. (2018). Особливості показників гемодинаміки кваліфікованих гандболістів у спокої та після виконання швидкісно-силових навантажень. Спортивна наука України. 6. С. 3–10.
ISSN (Print) 
