КЛЮЧОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ТА СТРАТЕГІЇ ОПТИМІЗАЦІЇ ТРЕНУВАЛЬНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ЮНИХ ПЛАВЦІВ

Анотація

Сучасний світ спорту характеризується стрімким розвитком технологій, що впливають на методи тренувань, тактики підготовки та загалом на підходи до фізичного розвитку спортсменів. У цьому контексті плавання як один із базових та популярних видів спорту заслуговує на детальне дослідження з метою оптимізації тренувальних процесів, особливо для молодих атлетів. Мета дослідження – здійснити комплексний аналіз рівня спеціальної фізичної підготовленості юних плавців, визначити ключові аспекти їх енергетичного забезпечення під час виконання різних типів навантажень, а також оцінити ефективність існуючих тренувальних методик з метою їх подальшого вдосконалення. Об’єкт дослідження – аналіз стану фізичної підготовленості юних плавців та ключові напрями для покращення тренувального процесу в контексті сучасних вимог і тенденцій в українському спорті. Предмет дослідження – показники спеціальної фізичної підготовленості плавців 10–11-ти років. Методи дослідження: аналіз і узагальнення спеціальної літератури та матеріалів мережі Інтернет; педагогічні дослідження; педагогічне тестування; методи математичної статистики. Методологічний підхід до дослідження дозволив забезпечити цілісне розуміння проблематики дослідження, враховуючи як теоретичні, так і практичні аспекти спеціалізованої фізичної підготовки молодих плавців. Результати дослідження. Емпірична частина дослідження базувалась на проведенні серії тестів, спрямованих на оцінювання анаеробного алактатного, анаеробно- лактатного та аеробного механізмів енергозабезпечення, що включало тестування на короткі дистанції (25 м вільним стилем із максимальною швидкістю) для оцінювання анаеробної міцності; середні дистанції (4×50 м вільним стилем із інтервалом відпочинку) для визначення анаеробної витривалості; довгі дистанції (800 м вільним стилем), що дозволяли оцінити рівень аеробної витривалості спортсменів; 50 м різними стилями тощо. Результати дослідження виявили значні варіації в спеціалізованій фізичній підготовленості молодих плавців, що вказує на необхідність індивідуалізації тренувальних програм. Аналіз механізмів енергозабезпечення виявив специфічні потреби в оптимізації тренувальних навантажень для розвитку відповідних енергетичних систем. Висновки. Проведене дослідження підкреслює важливість комплексного підходу до підготовки юних плавців з акцентом на розвитку анаеробної та аеробної витривалості, швидкості, технічної майстерності. Рекомендується подальше вдосконалення методик тренування з урахуванням індивідуальних особливостей кожного спортсмена й для максимізації їх спортивного потенціалу в плаванні.