ОБҐРУНТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА ПОКАЗНИКА РІВНЯ ІНТЕГРАЛЬНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ У ВЕСЛУВАННІ АКАДЕМІЧНОМУ
Анотація
У статті розглядається проблема об’єктивного оцінювання рівня підготовленості веслярів-академістів категорії юніорів до 19 років у змагальному періоді із застосуванням інтегрального показника оцінювання. Уточнено теоретичні передумови доцільності інтегрального підходу, що об’єднує різні компоненти підготовленості спортсмена (фізичну, технічну, психологічну, тактичну та теоретичну), для формування єдиного показника – рівня інтегральної підготовленості.Проаналізована наукова література із проблеми дослідження, яка дає можливість зазначати ефективність мультикомпонентного оцінювання в циклічних видах спорту, а саме у веслуванні академічному. Представлено результати педагогічного експерименту, у межах якого було опитано 15 експертів (від 2-ї категорії до заслужених тренерів України) з метою визначення значущості кожного компонента у формуванні загального рівня підготовленості. За результатами опитування обчислено середні значення і ранги, визначено коефіцієнт конкордації Кендала (W = 0,83), який свідчить про високий рівень узгодженості оцінок. Емпіричне значення критерію χ² = 49,6 перевищує табличне значення (χ²кр = 9,5), що засвідчує вірогідність результатів. Запропоновано систему вагових коефіцієнтів: фізична – 0,33; технічна – 0,23; психологічна – 0,22; тактична – 0,12; теоретична – 0,10. Визначено цільову функцію для розрахунку інтегрального показника рівня інтегральної підготовленості веслярів-академістів категорії юніорів до 19 років. Обґрунтовано й розроблено спосіб оцінювання інтегральної підготовленості, який дає можливість здійснювати персоніфікований моніторинг готовності веслувальника, своєчасно виявляти дисбаланс у структурі підготовленості, оптимізувати навантаження та прогнозувати ефективність змагальної діяльності у веслуванні академічному.
Посилання
2. Souza R., Beltrán O., Zapata D., Silva E., Freitas W.V.R., Da Silva F., Higino W. Heart rate variability, sal- ivary cortisol and competitive state anxiety responses during pre-competition and pre-training moments. Biology of Sport. 2018. Vol. 36. P. 39–46.
3. Treff G., Mentz L., Mayer B., Winkert K., Engleder T., Steinacker J.M. Initial evaluation of the concept-2 rowing ergometer’s accuracy using a motorized test rig. Frontiers in Sports and Active Living. 2022. Vol. 3. Article ID: 801617.
4. Платонов В.М. Сучасна система спортивного тренування. Київ : Перша друкарня, 2021. 672 с.
5. Mujika I. Quantification of training and competition loads in endurance sports: methods and applications. International Journal of Sports Physiology and Performance. 2017. Vol. 12. Suppl. 2. P. 2–9.
6. Клопов Р.В., Тищенко В.О., Меснянкін Д.Г. Спеціальна фізична підготовка веслувальників високої кваліфікації у підготовчому періоді спортивного тренування. Фізичне виховання та спорт. 2021. Т. 3. С. 67–73.
7. Ingham S.A., Whyte G.P., Jones K., Nevill A.M. Determinants of 2,000 m rowing ergometer performance in elite rowers. European Journal of Applied Physiology. 2002. Vol. 88. P. 243–246.
8. Messonnier L., Aranda-Berthouze S.E., Bourdin M., Bredel Y., Lacour J.R. Rowing performance and estimated training load. International Journal of Sports Medicine. 2005. Vol. 26. № 5. P. 376–382.
9. Halson S.L. Monitoring training load to understand fatigue in athletes. Sports Medicine. 2014. Vol. 44. Suppl. 2. P. 139–147.
10. Borresen J., Lambert M.I. The quantification of training load, the training response and the effect on per- formance. Sports Medicine. 2009. Vol. 39. № 9. P. 779–795.
11. Manzi V., Iellamo F., Impellizzeri F., D’Ottavio S., Castagna C. Relation between individualized training impulses and performance in distance runners. Medicine & Science in Sports & Exercise. 2009. Vol. 41. № 11. P. 2090–2096.
12. Андрєєв А.М., Пшенична О.С. Методологія наукових досліджень : навчальний посібник для здобувачів ступеня вищої освіти магістра спеціальності «Середня освіта» освітгьо-професійної програми «Середня освіта (Інформатика)». Запоріжжя : ЗНУ, 2024. 145 с.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
ISSN (Print) 





