ОБҐРУНТУВАННЯ ТА РОЗРОБКА ПОКАЗНИКА РІВНЯ ІНТЕГРАЛЬНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ У ВЕСЛУВАННІ АКАДЕМІЧНОМУ

Анотація

У статті розглядається проблема об’єктивного оцінювання рівня підготовленості веслярів-академістів категорії юніорів до 19 років у змагальному періоді із застосуванням інтегрального показника оцінювання. Уточнено теоретичні передумови доцільності інтегрального підходу, що об’єднує різні компоненти підготовленості спортсмена (фізичну, технічну, психологічну, тактичну та теоретичну), для формування єдиного показника – рівня інтегральної підготовленості.Проаналізована наукова література із проблеми дослідження, яка дає можливість зазначати ефективність мультикомпонентного оцінювання в циклічних видах спорту, а саме у веслуванні академічному. Представлено результати педагогічного експерименту, у межах якого було опитано 15 експертів (від 2-ї категорії до заслужених тренерів України) з метою визначення значущості кожного компонента у формуванні загального рівня підготовленості. За результатами опитування обчислено середні значення і ранги, визначено коефіцієнт конкордації Кендала (W = 0,83), який свідчить про високий рівень узгодженості оцінок. Емпіричне значення критерію χ² = 49,6 перевищує табличне значення (χ²кр = 9,5), що засвідчує вірогідність результатів. Запропоновано систему вагових коефіцієнтів: фізична – 0,33; технічна – 0,23; психологічна – 0,22; тактична – 0,12; теоретична – 0,10. Визначено цільову функцію для розрахунку інтегрального показника рівня інтегральної підготовленості веслярів-академістів категорії юніорів до 19 років. Обґрунтовано й розроблено спосіб оцінювання інтегральної підготовленості, який дає можливість здійснювати персоніфікований моніторинг готовності веслувальника, своєчасно виявляти дисбаланс у структурі підготовленості, оптимізувати навантаження та прогнозувати ефективність змагальної діяльності у веслуванні академічному.