ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ТАКТИЧНИХ ДІЙ У НАПАДІ БАСКЕТБОЛІСТІВ 14-15 РОКІВ У ДЮСШ
Анотація
В останні роки активність захисних дій у сучасному юнацькому баскетболі значно переважає над діями в нападі, при цьому основними факторами при грі в нападі є істотні відмінності в індивідуальній техніко-тактичній підготовленості і знижений обсяг тренувальних навантажень, застосовуваний у роботі з молодими гравцями. Однією з причин зниження атакуючих дій юних баскетболістів 14-15 років є зростання швидкості гри і підвищення рівня протидій захисників. Тому зараз залишається невирішеним питання, як баскетболістам раціонально використовувати техніку нападаючих дій для реалізації завдань тактики гри. Аналіз спеціальної літератури свідчить, що проблемі формування індивідуальних тактичних дій юних баскетболістів 14-15 років відводилася незначна увага. До цього необхідно додати, що при формуванні індивідуальних дій основний упор робився на ігрову підготовку, яка не дозволяє контролювати характер обсягу і інтенсивності тренувального навантаження. Цей напрям є актуальним і вимагає подальшого експериментального обґрунтування. Виявлені методичні недоробки в системі тренування послужили основою для розробки експериментальної методики, спрямованої на формування індивідуальних тактичних дій баскетболістів 14-15 років на основі різних варіантів поєднання спеціалізованого обсягу і інтенсивності тренувального навантаження. Упровадження в тренувальний процес методики формування ефективних дій з урахуванням вимог змагальної діяльності та особливостей тренувального процесу на спеціально-підготовчому і передзмагальному етапах річного циклу вніс позитивні зміни в систему техніко-тактичної підготовки гравців 14-15 років, дозволив підвищити ефективність дій у нападі, які в сучасному баскетболі визначають спортивний результат. У кінці експерименту в баскетболістів експериментальної групи спостерігалася позитивна динаміка показників ефективності змагальної діяльності: кидків до 53,9%; передач до 61%; збільшився обсяг ведення м’яча, при цьому ефективність виконання прийомів підвищилася з 57,6 до 79,7% (р<0,05).
Посилання
2. Корягін В. М. Ігрові показники баскетболістів. Педагогіка, психологія та медико- біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2002. № 4. С. 7–13.
3. Мітова О. О. Проблеми контролю в сучасних командних спортивних іграх. Спортивний вісник Придніпров’я. Дніпро: Інновація, 2015. № 3. С. 89–95.
4. Ярошенко Є. К. Аналіз ефективності тактики особистого нападу в баскетболі. Слобажанський науково-спортивний вісник. Харків, 2016. № 2. С. 52–56.
5. Кашуба В. Автоматизированные системы анализа технико-тактических действий спортсменов в спортивных играх. Спортивний вісник Придніпров’я. Дніпро: Інновація, 2013. № 1. С.87–95.
6. Гераськин A. A., Родионов A. B. Повышение результативности нападающих действий баскетболистов 15-17 лет на основе моделирования противодействий соперников. Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. 2010. № 1. С. 34–37.
7. Гомельский Е. Я. Технико-тактическая подготовка баскетболистов 15-17 лет. Москва: Первое сентября, 2009. № 24. С. 36–49.
8. Юров С. В. Сравнительная характеристика показателей интенсивности тренировочных и соревновательных нагрузок юных баскетболистов различного игрового амплуа. Наука в олимпийском спорте. 2014. № 3. С. 20–23.
9. Фенин В. И. Анализ групповых действий баскетболистов. Теория и практика физической культуры. 2001. № 3. С. 20–27.
10. Притыкин В. Н. Организационная структура комплексных методик технико- тактической подготовки в баскетболе. Теория и практика физической культуры. 2009. № 2. С. 38–41.