УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

  • Г. А. Омельяненко
  • О. О. Горох
Ключові слова: фізичне виховання, українські народні традиції, національні засоби, діти молодшого шкільного віку

Анотація

На основі теоретичного аналізу виявлено, що національне виховання є одним із головних приоритетів сучасної освіти, його основна мета – виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної культури. Національне виховання в нашій школі спрямовується на залучення учнів до глибинних пластів національної культури і духовності формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури. При цьому національне виховання здійснюється на всіх етапах навчання в школі, забезпечується всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарованість.

Зазначено,що такий стан проблеми вимагає пошуку більш досконалих форм і методів зміцнення здоров’я дітей. Одним з найбільш ефективних шляхів фізичного виховання дітей, до того ж відповідним вікові, є ігрова діяльність. відповідно велике соціальне й педагогічне значення проблеми застосування українських національних рухливих ігор у фізичному вихованні школярів і недостатнє її наукове обґрунтування й зумовили вибір теми нашого дослідження. Безперечно, що національна школа, яку відроджуємо в Україні завдяки відновленню повноцінної української державності, зобов’язана мати адекватну їй систему фізичного виховання.

Визначено, що максимальний вплив українських рухових ігор як засобу гармонійного розвитку особистості в початковій ланці залежить від оптимально створених педагогічних умов їх організації. Серед них: систематичність проведення ігор упродовж дня; забезпечення взаємодії навчальної та позанавчальної діяльності з фізичного виховання; оптимальне поєднання прийомів і методів педагогічного керівництва грою у її підготовчій, основній і заключній частинах; використання педагогічних методів, адекватних значенню кожного з етапів керівництва грою для гармонійного розвитку особистості школяра.

Посилання

1. Дейч О. Ігрова діяльність у вихованні молодших школярів. Початкова школа. 2000. №7. С. 37–38.
2. Жилюк В. Підвищення рівня фізичної підготовленості школярів молодших класів в умовах уроку фізичного виховання за допомогою використання комплексів українських рухливих ігор. Молода спортивна наука України. Львів, 1998. С. 193–197.
3. Конькова Т.І., Третяк Л.В. До витоків народного виховання. Традиції і виховання у світовій народній педагогіці. Ч.1. Рівне, 1995. С. 55–57.
4. Кревіда І. Рухливі ігри з інтелектуальним навантаженням. Початкова школа. 2000. №8. С. 57–58.
5. Левків В. Застосування засобів української народної фізичної культури на уроках фізичної культури дітей молодшого шкільного віку. Молода спортивна наука України. Львів, 1998. С. 188–192.
Опубліковано
2018-10-30
Як цитувати
Омельяненко, Г. А., & Горох, О. О. (2018). УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ. Фізичне виховання та спорт, (1), 27-33. вилучено із https://journalsofznu.zp.ua/index.php/sport/article/view/780

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>