Показники периферичної крові в жінок  при розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників

О. Ф. Бекасова; Н. В. Авраменко; О. В. Кабаченко; К. Д. Іванова; В. В. Копійка

doi:10.26661/2410-0943-2019-1-02

О. Ф. Бекасова Запорізький національний університет
Н. В. Авраменко Запорізький державний медичний університет
О. В. Кабаченко Запорізький державний медичний університет
К. Д. Іванова Запорізький національний університет
В. В. Копійка Запорізький національний університет

DOI: https://doi.org/10.26661/2410-0943-2019-1-02

Ключові слова: допоміжні репродуктивні технології, синдром системної запальної відповіді, кров, гематологічні показники крові, біохімічні показники крові, коагулометричні показники крові

Анотація

Синдром гіперстимуляції яєчників (СГЯ) трапляється в практиці як ускладнення екстракорпорального запліднення. При СГЯ значно підвищується ризик негативного результату ембріотрансферу, що визначає актуальність пошуку ранніх маркерів розвитку СГЯ. Метою дослідження було виявлення предикторів розвитку помірного ступеня СГЯ. Аналізували дані жінок молодого та середнього віку (20-45 років) до та після гормональної терапії у 2-х дослідних групах: 1) без ознак розвитку СГЯ; 2) із початковими клінічними ознаками легкого ступеня СГЯ. У дослідних групах визначали гематологічні (загальна кількість лейкоцитів, еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитарна формула крові, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) та рівень гемоглобіну), біохімічні (загальний білок, глюкоза, креатинін, аланін- та аспартатамінотрансфераза (АлАТ та АсАТ, відповідно), K⁺, Na⁺) і коагулометричні (тромбіновий час, протромбіновий час, фібриноген, активований частковий тромбопластиновий час) показники периферичної крові. Статистичний аналіз полягав у порівнянні показників двох дослідних груп із використанням U-крітерію Манна-Уітні. Згідно з проведеним статистичним аналізом, значущих відмінностей досягли показники ШОЕ, АлАТ, АсАТ та загального білка в групі з СГЯ після вилучення зрілих фолікулів при порівнянні з показниками до пункції і групою без ознак СГЯ після пункції фолікулів. При співвідношенні отриманих результатів із літературними джерелами було виявлено, що ці показники виходили за межі норми в жінок із тяжким ступенем СГЯ, тоді як за нашими результатами лише показник шое значно підвищувався в групі з СГЯ, але решта показників перебували у фізіологічних межах норми, що свідчить про наявність у жінок цієї групи помірного ступеня СГЯ. Показники шое, рівня амінотрансфераз та загального білка потенційно можуть бути використані при прогнозуванні помірного СГЯ в комплексі з іншими параметрами.

Посилання

ЛІТЕРАТУРА
(1) Chakravarthi, I. Regulation of Assisted Reproductive Technologies: Gains and Losses. Indian J. Gend. Stud. 2016, 23 (1), 133–156. https://doi.org/10.1177/0971521515612866.
(2) Smith, V.; Osianlis, T.; Vollenhoven, B. Prevention of Ovarian Hyperstimulation Syndrome. Obstet. Gynecol. Int. 2015, 2015, pp 1-10. https://doi.org/10.1155/2015/514159.
(3) Gurbuz, A. S.; Calik, M.; Ozcimen, E. E.; Ozcimen, N.; Calik, S. G. Ovarian Hyperstimulation Syndrome: A Rare Case of Unilateral Pleural Effusion. J. Emerg. Med. Case Reports 2016, 7 (4), рр 74-76. https://doi.org/10.5152/jemcr.2016.1502.
(4) Gichuhi, J. W.; Wanyoike, S. W.; Ndegwa, S. Ovarian Hyperstimulation Syndrome (OHSS): Case Report. East Afr. Med. J. 2015, 92 (1), рр 39-42.
(5) Corbett, S.; Shmorgun, D.; Claman, P.; Cheung, A.; Sierra, S.; Carranza-Mamane, B.; Case, A.; Dwyer, C.; Graham, J.; Havelock, J.; et al. The Prevention of Ovarian Hyperstimulation Syndrome. J. Obstet. Gynaecol. Canada 2014, 36 (11), pp 1024-1033. https://doi.org/10.1016/S1701-2163(15)30417-5.
(6) Marak, C. P.; Chopra, A.; Alappan, N.; Ponea, A. M.; Guddati, A. K. Ovarian Hyperstimulation Syndrome as an Etiology of Obstructive Uropathy. Case Rep. Obs. Gynecol 2013, 2013, pp 1-3. https://doi.org/10.1155/2013/653704.
(7) Stolorz, K.; Nowosielski, K.; Wlodarz, Izabela Ulman Sodowska, P.; Sodowski, K. Ovarian Hyperstimulation Syndrome in Spontaneous Pregnancy. J Gynecol Res Obs. 2016, 2 (1), рр 5-9.
(8) Bulavenko, O.; Konkov, D.; Burtyak, N. Ovarian Hyperstimulation Syndrome. The New Approaches for Diagnosis, Treatment and Prevention. Вісник морфології 2015, 21 (2),
c 525-531.
(9) Alper, M. M.; Smith, L. P.; Sills, E. S. Ovarian Hyperstimulation Syndrome: Current Views on Pathophysiology, Risk Factors, Prevention, and Management. J. Exp. Clin. Assist. Reprod. 2009, 3 (6), pp 1-7.
(10) Fouda, U. M.; Sayed, A. M.; Elshaer, H. S.; Hammad, B. E. M.; Shaban, M. M.; Elsetohy, K. A.; Youssef, M. A. GnRH Antagonist Rescue Protocol Combined with Cabergoline versus Cabergoline Alone in the Prevention of Ovarian Hyperstimulation Syndrome: A Randomized Controlled Trial. J. Ovarian Res. 2016, 9 (1), рр 1-8. https://doi.org/10.1186/s13048-016-0237-8.
(11) Nastri, C. O.; Ferriani, R. A.; Rocha, I. A.; Martins, W. P. Ovarian Hyperstimulation Syndrome: Pathophysiology and Prevention. J. Assist. Reprod. Genet. 2010, 27, pp 121-128. https://doi.org/10.1007/s10815-010-9387-6.
(12) Mai, Q.; Hu, X.; Yang, G.; Luo, Y.; Huang, K.; Yuan, Y.; Zhou, C. Effect of Letrozole on Moderate and Severe Early-Onset Ovarian Hyperstimulation Syndrome in High-Risk Women: A Prospective Randomized Trial. Am. J. Obstet. Gynecol. 2017, 216 (1), pp 42.e1-42.e10. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2016.08.018.
(13) Aiziatulova, E. M. Secondary Predictors of Ovarian Hyperstimulation Syndrome Development. Zaporozhye Med. J. 2019, 0 (6), рр 770-775. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.6.186502.
(14) Kim, J.; Steiner, A. Z.; Fritz, M.; Mersereau, J. E. Severe Ovarian Hyperstimulation Syndrome after Letrozole-Gonadotropin Stimulation: A Case Report. J. Assist. Reprod. Genet. 2012, 29 (2), pp 127-129. https://doi.org/10.1007/s10815-011-9676-8.
(15) Banker, M.; Garcia-Velasco, J. Revisiting Ovarian Hyper Stimulation Syndrome: Towards OHSS Free Clinic. J. Hum. Reprod. Sci. 2015, 8 (1), рр 13-17. https://doi.org/10.4103/0974-1208.153120.
(16) Sansone, P.; Aurilio, C.; Pace, M. C.; Esposito, R.; Passavanti, M. B.; Pota, V.; Pace, L.; Pezzullo, M. G.; Bulletti, C.; Palagiano, A. Intensive Care Treatment of Ovarian Hyperstimulation Syndrome (OHSS). Ann. N. Y. Acad. Sci. 2011, 1221 (1), pp 109-118. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2011.05983.x.
(17) Goeckenjan, M.; Fischer, D.; Urban, H.; Wimberger, P. Avoiding Ovarian Hyperstimulation Syndrome - Current Primary and Secondary Preventive Strategies. J. Fertil. Vitr. - IVF-Worldwide, Reprod. Med. Genet. Stem Cell Biol. 2016, 4 (4), pp 1-6. https://doi.org/10.4172/2375-4508.1000192.
(18) Cabar, F. R. Ovarian Hyperstimulation Syndrome in a Spontaneous Singleton Pregnancy. Einstein (Sao Paulo). 2016, 14 (2), pp 231-234. https://doi.org/10.1590/S1679-45082016RC3429.
(19) Nastri, C. O.; Teixeira, D. M.; Moroni, R. M.; Leitão, V. M. S.; Martins, W. P. Ovarian Hyperstimulation Syndrome: Pathophysiology, Staging, Prediction and Prevention. Ultrasound Obstet. Gynecol. 2015, 45 (4), pp 377-393. https://doi.org/10.1002/uog.14684.
(20) Manappallil, R. G.; Kokoori, S. V.; Valsala, N. Severe Ovarian Hyperstimulation Syndrome despite Low Dose Stimulation in Polycystic Ovarian Syndrome. Asian J. Med. Sci. 2019, 10 (3), рр 50-53. https://doi.org/10.3126/ajms.v10i3.22728.
(21) Законодавство України. Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні. https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0417282-11 (редакція від 13.04.2016).
(22) Законодавство України. Гельсінська декларація Всесвітньої медичної асоціації "Етичні принципи медичних досліджень за участю людини у якості об'єкта дослідження". https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990_005 (редакція від 01.10.2008).
(23) Законодавство України. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 (редакція від 02.10.2013).
(24) Авраменко, Н. В.; Кабаченко, О. В.; Барковський, Д. Є.; В, К. В. Загальноклінічні, Біохімічні Показники Та Рівень Гормонів Периферичної Крові Жінок в Умовах Синдрому Гіперстимуляції Яєчників. Міжнародний медичний журнал 2018, 2, 41–45.
(25) Егорова, Е. А.; Терентьева, А. П. Синдром Гиперстимуляции Яичников (Обзор Литературы и Клиническое Наблюдение). Радиология 2015, 3 (51), c 29-36.
(26) Balk, R. A. Systemic Inflammatory Response Syndrome (SIRS): Where Did It Come from and Is It Still Relevant Today? Virulence. 2014, pp 20-26. https://doi.org/10.4161/viru.27135.
(27) Аншина, М. Б.; Исакова, Э. В.; Калинина, Е. А.; Калинина, Е. А.; Корнеева, И. Е.; Корсак, В. С.; Назаренко, Т. А., Смольникова, В. Ю. Синдром Гиперстимуляции Яичников. Клинические Рекомендации. Репродуктивная медицина 2013, 2 (15), c 33-44.
(28) Силява, В. Л.; Гуляева, Л. С.; Прасмыцкий, О. Т. Тяжелый Синдром Гиперстимуляции Яичников При Раннем Сроке Беременности. Медицинский журнал БДМУ 2012, 4, c 129-130.
(29) Lainas, G. T.; Lainas, T. G.; Venetis, C. A.; Sfontouris, I. A.; Zorzovilis, I. Z.; Alexopoulou, E.; Tarlatzis, B. C.; Kolibianakis, E. M. Ultrasound and Hematological Changes during Early Luteal Phase in Women at High Risk for Developing Ovarian Hyperstimulation Syndrome. Ultrasound Obstet. Gynecol. 2018, 51 (1), рр 126-133. https://doi.org/10.1002/uog.18949.
(30) Корнеева, И. Е.; Сароян, Т. Т.; Калинина, Е. А.; Смольникова, В. Ю. Синдром Гиперстимуляции Яичников: Этиопатогенез, Клиника, Диагностика (Часть 1). Акушерство и Гинекология 2013, 7, c 8-13.
(31) Протопопова, Н. В.; Дружинина, Е. Б.; Мыльникова, Ю. В.; Болдонова, Н. А.; Свхьянова, Н. Л. Факторы Риска и Критерии Прогнозирования Синдрома Гиперстимуляции Яичников. Бюллетень ВСНЦ СО РАМН 2012, 3 (85), c 65-70.
(32) Budev, M. M.; Arroliga, A. C.; Falcone, T. Ovarian Hyperstimulation Syndrome. CE.ritical Care Med. 2005, 33 (10), pp 301-306. https://doi.org/10.1097/01.CCM.0000182795.31757.CE.
(33) Jahromi, B. N.; Parsanezhad, M. E.; Shomali, Z.; Bakhshai, P.; Alborzi, M.; Vaziri, N. M.; Anvar, Z. Ovarian Hyperstimulation Syndrome: A Narrative Review of Its Pathophysiology, Risk Factors, Prevention, Classification, and Management. Iran. J. Med. Sci. 2018, 43 (3), pp 248-260.