Публікаційна етика
У своїй діяльності редколегія керується такими національними та міжнародними документами щодо етики наукових публікацій:
- Рекомендаціями щодо запобігання академічному плагіату та його виявлення в наукових роботах (авторефератах, дисертаціях, монографіях, наукових доповідях, статтях тощо). Лист МОН України № 1/11-8681 від 15.08.2018
- Комплект ресурсів із видавничої етики запропонований Elsevier (Publishing Ethics Resource Kit for editors).
- Базовими принципами діяльності редакторів та видавців, що запроваджені Комітетом із питань етики публікацій (COPE).
- Будапештською Декларацією відкритого доступу до наукових видань (Budapest Open Access Initiative).
ЕТИЧНІ ОБОВ’ЯЗКИ АВТОРІВ
- Автори повинні дотримуватись принципів академічної доброчинності, публікаційної етики, біоетики, не допускати фабрикування та підтасування наукових результатів у своїх працях.
- Автори повинні подавати виключно оригінальні роботи. Автори не повинні подавати рукопис, в якому повторюються результати досліджень, що опубліковані раніше. Одночасне подання статті до більш ніж одного журналу розцінюється як порушення принципів академічної доброчинності та є неприйнятним.
- Рукопис повинен містити коректні посилання на першоджерела. Шахрайські або завідомо неточні посилання прирівнюються до неетичної поведінки і є неприйнятними.
- Оглядові статті повинні мати чітко визначений авторський «кут зору» щодо проблеми, яка висвітлюється.
- Автори рукописів повинні представити якомога точно методи досліджень достатні для їх відтворення або зробити посилання на відповідні раніше опубліковані методики. Будь-які модифікації методик мають бути відображені в рукописі.
- Автори повинні зберігати первинний матеріал та надавати до нього доступ для редакторської перевірки.
- Повторне подання рукопису автором після виправлення має супроводжуватись листом з детальним описом внесених змін та інформацію про згоду або незгоду із кожним зауваженням рецензентів.
- Авторство повинно бути обмежене тими особами, які зробили значний внесок у виконання дослідження та інтерпретацію результатів. Автор відповідальний за кореспонденцію повинен гарантувати про те що: прізвища всіх співавторів наведені в рукописі, і жодна особа, яка не є співавтором, до них не віднесена; усі співавтори ознайомилися з остаточним варіантом наукової роботи та дали свою згоду на її публікацію.
- Використання біологічного матеріалу, при проведенні досліджень, повинно супроводжуватися дотриманням етичних норм відповідно до національних та міжнародних законів, це має бути відображено в рукописі у розділі «Подяки» або «Конфлікт інтересів».
- Автори повинні розкривати у своїх роботах інформацію про конфлікт фінансових інтересів, що може впливати на результати дослідження. Джерела фінансової підтримки наукової роботи повинні бути зазначені в рукописі.
- Якщо автор виявляє помилку або неточність у своїй вже опублікованій роботі, він зобов'язаний негайно повідомити про це редактора або видавця журналу та надати їм допомогу щодо підготовки та публікації повідомлення про помилку.
ЕТИЧНІ ОБОВ’ЯЗКИ РЕЦЕНЗЕНТІВ
- У разі невідповідності рецензента напряму дослідження представленого в рукописі, він зобов’язаний відмовитися від рецензування та повідомити про це редколегію;
- Рецензування проводиться конфіденційно, рецензенти не розголошують інформацію про рукопис, що рецензується та його автора(ів).
- Рецензент повинен провести об’єктивну оцінку якості рукопису та визначити його відповідність сучасним науковим, літературним та етичним стандартам;
- Рецензент має право, за необхідністю, запросити доступ до додаткових матеріалів щодо представленого дослідження;
- Рецензенту забороняється будь-яке використання матеріалів рецензованого рукопису до його опублікування;
- При наявності буд-яких проявів конфлікту інтересів між автором(ами) та рецензентом, останній має відмовитись від рецензування, вказавши на конфлікт інтересів;
- Рецензент повинен виявляти факти плагіату спираючись на «Рекомендації щодо запобігання академічному плагіату та його виявлення в наукових роботах (авторефератах, дисертаціях, монографіях, наукових доповідях, статтях тощо)», лист МОН України № 1/11-8681 від 15.08.2018;
- Рецензент не має право вимагати від автора(ів) цитування своїх власних робіт у рукописі що рецензується;
- Неприпустимими є персональні зауваження автору в рецензії. Рецензент має висловлювати зауваження чітко й аргументовано;
- Етичним обов’язком рецензента є своєчасне подання до редакції рецензії на рукопис. У разі неможливості вчасно провести належне рецензування рукопису рецензент повинен повідомити про це редколегію.
ЕТИЧНІ ОБОВ’ЯЗКИ РЕДАКЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ
- Головний редактор визначає політику журналу та формує редакційну колегію; здійснює контроль за процесом рецензування; відповідає за виконання членами редакційної колегії норм та дотримання принців академічної доброчесності; у разі виявлення будь-яких конфліктів інтересів призначає додаткових рецензентів;
- Головний редактор несе відповідальність за вирішення щодо прийняття рукопису до публікації чи його відхилення. У своїй діяльності головний редактор повинен керуватися політикою журналу, він може радитися з іншими членами редакційної колегії для прийняття остаточного рішення щодо публікації.
- Редколегія повинна оцінювати рукописи неупереджено, незалежно від попередніх заслуг автора, його раси, етнічного походження, статі, релігійних уподобань, громадянства, сексуальної орієнтації чи політичної філософії;
- Якщо рукопис не відповідає політиці та меті журналу, порушує норми академічної доброчесності, редколегія залишає за собою право відхиляти рукопис без проведення зовнішнього рецензування;
- Редколегія не має права розголошувати інформацію про рецензентів, зміст рецензії (окрім автора(ів)), а також наявні та прихованні конфлікти інтересів;
- Членам редколегії забороняється будь-яке використання матеріалів поданого рукопису до його опублікування;
- Члени редколегії не мають право вимагати від автора(ів) цитування у рукописі своїх власних робіт та попередньо опублікованих в цьому виданні статей;
- Члени редколегії повинні попереджати головного редактора про можливість виникнення конфлікту інтересів. У разі виникнення конфліктних ситуацій, недотримання прав інтелектуальної власності головний редактор має вжити всіх необхідних заходів для відновлення порушених прав, а при виявленні помилок, фальсифікацій та підтасування наукових результатів – сприяти публікації виправлень, вибачень чи спростувань.