Предиктори короткострокової смертності у хворих на гепаторенальний синдром

І. Т. Руснак; В. К. Тащук; Н. О. Сливка; М. С. Березова; С. О. Акентьєв

doi:10.26661/2410-0943-2020-1-06

І. Т. Руснак Буковинський державний медичний університет
В. К. Тащук Буковинський державний медичний університет
Н. О. Сливка Буковинський державний медичний університет
М. С. Березова Буковинський державний медичний університет
С. О. Акентьєв Буковинський державний медичний університет

DOI: https://doi.org/10.26661/2410-0943-2020-1-06

Ключові слова: гепаторенальний синдром, короткострокова смертність, шкала CLIF-C-ACLF

Анотація

Це дослідження спрямоване на визначення найважливіших предикторів короткострокової смертності пацієнтів із гепаторенальним синдромом за допомогою шкали CLIF-C-ACLF. У дослідженні взяли участь 109 пацієнтів із алкогольним цирозом печінки, ускладненим гепаторенальним синдромом, госпіталізованих до Чернівецького обласного наркологічного диспансеру із січня 2013 року по серпень 2019 року. На момент включення у дослідження пацієнтам було від 29 до 60 років. Середня тривалість алкогольного цирозу печінки (АЦП) становила 3,5±1,54 року; середній анамнез зловживання алкоголем – 8,42±3,53 року; розподіл за статтю становив: 77,9% (n=85) чоловіків та 22,1% (n=24) – жінок. Усі пацієнти отримували стандартну терапію та були розподілені на 2 групи залежно від реакції на лікування: група 1 (n = 57) – респондери, група 2 (n = 52) – нон-респондери. Кількість пацієнтів, які вижили через 1 та 3 місяці, суттєво різнилася в обох групах: 40/57 (70,2%) та 33/57 (57,9%) відповідно у групі респондерів; та 10/52 (19,2%) та 0/52 (0%) відповідно у групі нон-респондерів (p <0,001). Оцінки ймовірності виживання для кожного з членів групи були знайдені за допомогою тесту Каплана-Мейєра. Тип 1 гепаторенального синдрому, відсутність відповіді на лікування протягом перших 24 годин та високий базовий бал за шкалою CLIF-C-ACLF були визначені як предиктори короткострокової смертності. Поліпшення функції нирок під час лікування спостерігалось у більшості пацієнтів групи 1: зниження рівня креатиніну в сироватці крові у респондерів становило від 323,2±91,1 до 121,6±30,0 ммоль/л. Результати дослідження вказують на те, що тип 1 гепаторенального синдрому, відсутність відповіді на лікування протягом перших 24 годин та високий бал CLIF-C-ACLF є найважливішими предикторами виживання у пацієнтів із гепаторенальним синдромом. Моніторинг цих показників дозволяє визначити групу пацієнтів з найгіршим прогнозом та поставити їх на перше місце у списку для трансплантації печінки.

Посилання

(1) European Association for the Study of the Liver. EASL clinical practice guidelines on the management of ascites, spontaneous bacterial peritonitis, and hepatorenal syndrome in cirrhosis. J Hepatol. 2010, 53(3), 397–417. DOI: 10.1016/j.jhep.2010.05.004.
(2) European Association for the Study of the Liver. EASL Clinical Practice Guidelines: Management of alcohol-related liver disease. J Hepatol. 2018, 69, 154–181. doi.org/10.1016/
(3) Ginès, P.; Solà, E.; Angeli, P.; Wong, F. et al. Hepatorenal syndrome. Nat. Rev. Dis. Primers. 2018, 4(1), 23. DOI: 10.1038/s41572-018-0022-7.
(4) Kamath, P.S.; Kim, W.R. The model for end-stage liver disease (MELD). Advanced Liver Disease Study Group. Hepatol. 2007, 45(3), 797–805. DOI: 10.1002/hep.21563.
(5) Blatt, N.B.; Cornell, T.T. Acute Kidney Injury Scoring Systems: From Over 30 to 4 (or 1)? Pediatr. Crit. Care Med. 2016, 17(9), 892–894. DOI: 10.1097/PCC.0000000000000894
(6) Zhao, H., Gu, X., Zhao, R., Shi, Y., & Sheng, J. Evaluation of prognostic scoring systems in liver cirrhosis patients with bloodstream infection. Medicine. 2017, 96(50), e8844. DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000008844
(7) Arroyo, V.; Moreau, R.; Kamath, P.; Jalan, R. Acute-on-chronic liver failure in cirrhosis. Nat. Rev. Dis. Primers. 2016, 2, 16041. DOI: 10.1038/nrdp.2016.41.
(8) Picon, R. V.; Bertol, F. S.; Tovo, C. V.; de Mattos, Â. Z. Chronic liver failure-consortium acute-onchronic liver failure and acute decompensation scores predict mortality in Brazilian cirrhotic patients. World J. Gastroenterol. 2017, 23(28), 5237–5245. DOI: 10.3748/wjg.v23.i28.5237.
(9) Zaccherini, G., Weiss, E., & Moreau, R. Acute-on-chronic liver failure: Definitions, pathophysiology and principles of treatment. JHEP reports: innov. in hepatol. 2020, 3(1), 100176. doi.org/10.1016/j.jhepr.2020.100176.
(10) Amin, A., & Mookerjee, R. P. Acute-on-chronic liver failure: definition, prognosis and management. Frontline gastroenterol. 2019, 11(6), 458–467. doi.org/10.1136/flgastro-2018-101103.
(11) Maipang, K., Potranun, P., Chainuvati, S., et al. Validation of the prognostic models in acute-onchronic liver failure precipitated by hepatic and extrahepatic insults. PLoS One. 2019, 14(7), e0219516. Published 2019 Jul 10. DOI: 10.1371/journal.pone.0219516.
(12) Cai, Q., Liu, W., Zhu, M., Sheng, J. Microbial Infections as a Trigger for Acute-on-Chronic Liver Failure: A Review. Med Sci Monit. 2019, 25, 4773–4783. Published 2019 Jun 27. DOI: 10.12659/MSM.915637/.
(13) Engelmann, C., Thomsen, K.L., Zakeri, N., et al. Validation of CLIF-C ACLF score to define a threshold for futility of intensive care support for patients with acute-on-chronic liver failure. Crit Care. 2018, 22(1), 254. Published 2018 Oct 10. DOI: 10.1186/s13054-018-2156-0.
(14) Jiang, Q.Q., Han, M.F., Ma, K., et al. Acute kidney injury in acute-on-chronic liver failure is different from in decompensated cirrhosis. World J Gastroenterol. 2018, 24(21), 2300–2310. DOI: 10.3748/wjg.v24.i21.2300.
(15) World Medical Association. World Medical Association Declaration of Helsinki. Ethical principles for medical research involving human subjects. Bulletin of the World Health Organization. 2001, 79( 4) , 373–374. World Health Organization. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/268312.
(16) European Association for the Study of the Liver. EASL Clinical Practice Guidelines for the management of patients with decompensated cirrhosis. J. Hepatol. 2018, 69(2), 406–460. DOI: 10.1016/j.jhep.2018.03.024.
(17) Rich, J.T.; Neely, J.G.; Paniello, R.C.; Voelker, C.C. et al. A practical guide to understanding Kaplan-Meier curves. Otolaryngol. Head Neck Surg. 2010, 143(3), 331–336. DOI: 10.1016/j.otohns.2010.05.007.
(18) Sersté, T., Lebrec, D., Valla, D., Moreau, R. Incidence and characteristics of type 2 hepatorenal syndrome in patients with cirrhosis and refractory ascites. Acta Gastroenterol Belg. 2008, 71(1), 9–14. PMID: 18396743.
(19) Rodriguez, E., Pereira G., Solà, E. et al. Treatment of type 2 hepatorenal syndrome in patients awaiting transplantation: Effects on kidney function and transplantation outcomes. Liver transplant. 2015, 21, 1347–1354. doi.org/10.1002/lt.24210.
(20) Mindikoglu, A.L.; Pappas, S.C. New Developments in Hepatorenal Syndrome. Clin. Gastroenterol. Hepatol. 2018, 16(2), 162–177. e1. DOI: 10.1016/j.cgh.2017.05.041.
(21) Barreto, R., Fagundes, C., Guevara, M. et al. Type-1 hepatorenal syndrome associated with infections in cirrhosis: natural history, outcome of kidney function, and survival. Hepatol. 2014, 59(4), 1505–13. DOI: 10.1002/hep.26687.
(22) Perdigoto, D., Figueiredo, P., Tomé L. The role of the CLIF-C and the MELD in prognosis of cirrhosis with and without Acute-on-Chronic Liver Failure. Annals of Hepatol. 2016, 18 (1), 48–57. DOI: 10.5604/01.3001.0012.7862.
(23) Srivastava, S.; Shalimar, T.; Vishnubhatla, S.; Prakash, S. et al. Randomized controlled trial comparing the efficacy of terlipressin and albumin with a combination of concurrent dopamine, furosemide, and albumin in hepatorenal syndrome. J. Clin. Exp. Hepatol. 2015, 5(4), 276–85. DOI: 10.1016/j.jceh.2015.08.003.