Оцінка стану міського середовища за показниками флуктуючої асиметрії листків Betula pendula Roth. (на прикладі м. Могилів-Подільський)
Анотація
У статті представлено результати досліджень показників флуктуючої асиметрії листків Betula pendula Roth. у м. Могилів-Подільський (Вінницька обл.) та оцінки стану міського середовища. Флуктуюча асиметрія є показником стабільності розвитку організмів в умовах урбанізованого середовища. Упродовж двох років досліджували зразки з десяти моніторингових точок за п’ятьма вибраними показниками. У результаті було встановлено відмінності за середніми показниками флуктуючої асиметрії в різних моніторингових точках м. Могилів-Подільський. З’ясовано, що найбільшого рівня антропопресінг сягає у трьох точках: Міжнародному пункті пропуску «Могилів-Подільський – Отач» (митниці), ринку та 119-му мікрорайоні. Показники в цих точках мають максимальні значення, що відповідає критичному стану середовища. Визначено, що більшість досліджених територій за показниками флуктуючої асиметрії фіксується в межах середнього рівня відхилення від норми. Також встановлено градацію за ступенем збільшення показників флуктуючої асиметрії серед досліджених моніторингових точок м. Могилів-Подільський: 5˃6˃10˃2˃4˃1˃3; 7; 8˃9. Отримані дані свідчать про те, що для листків Betula pendula найчутливішим до впливу урбанізованого середовища є параметр 3 (відстань між основами першої та другої жилок другого порядку). Встановлено, що параметр 2 (довжина другої жилки другого порядку) є найбільш стійким до впливу чинників техногенного забруднення середовища. За результатами середнього значення флуктуючої асиметрії встановлено залежність параметрів листків від рівнів антропопресінгу довкілля. Найбільшого техногенного впливу Betula pendula зазнає біля промислових підприємств та вздовж вулиць з інтенсивним транспортним потоком. З’ясовано, що зі збільшенням відстані до джерела забруднення спостерігається зниження показника флуктуючої асиметрії.
Посилання
(2) Palmer, A.R.; Strobeck, C. Fluctuating asymmetry analyses revisited. Developmental Instability: Causes and Consequences. New York, USA: Oxford University Press, 2003, 279–319.
(3) Mendes, G.; Boaventura, M.G.; Cornelissen, T. Fluctuating Asymmetry as a Bioindicator of Environmental Stress Caused by Pollution in a Pioneer Plant Species. Environmental Entomology. 2018, 47 (6), 1479–1484. https://doi.org/10.1093/ee/nvy147.
(4) Бессонова, В.П. Методи біоіндикації в оцінці екологічного стану довкілля. Запоріжжя: ЗДУ, 2001. 196 с.
(5) Baranov, S.G. Morphometric Analyses of (Hidden) Directional Asymmetry in Leaf Blades. Emerging Science Journal. 2018, 2 (4), 170–180. http://dx.doi.org/10.28991/esj-2018-01141.
(6) Захаров; В.М.; Баранов; А.С.; Борисов; В.И.; Валецкий; А.В.; Кряжева; Н.Г.; Чистякова; Е.К.; Чубинишвили; А.Т. Здоровье среды: методика оценки. Москва: Центр экологической политики России, 2000. 68 с.
(7) Скляренко, А.В. Оцінювання впливу промислових умов на величину флуктуючої асиметрії листкової пластинки Betula pendula Запоріжжя. Науковий вісник НЛТУ України. 2019, 29 (6), 54–57. https://doi.org/10.15421/40290611.
(8) Доспехов, Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Москва: Альянс, 2011. 352 с.
(9) Лакин, Г.Ф. Биометрия. Москва: Высшая школа, 1990. 351 с.
(10) Freeman, D.C., Graham, J.H., Emlen, J.M. Developmental stability in plants: symmetries, stress and epigenesis. Genetica, 89, 1993, 97–119. http://dx.doi.org/10.1007/BF02424508.
(11) Юсипіва, Т.І. Зміни анатомічних характеристик стебла однорічного пагона Betula pendula Roth. за дії антропогенного навантаження. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2016, 72, 125–133.
(12) Петрушкевич, Ю.М. Вплив промислових умов на величину флуктуючої асиметрії листкової пластинки Betula pendulа. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Біологія. 2018, 1 (72), 82–89.
(13) Панасюк, Т.В.; Фоменко, Т.А.; Щербакова, І.Л. Могилів-Подільський. Енциклопедія сучасної України (електронна версія): вебсайт / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=69552 (дата звернення: 11.10.2021).
(14) Екологічний паспорт Вінницької області за 2019 рік. Додаток до Порядку взаємодії Міністерства екології та природних ресурсів України з обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями з питань охорони навколишнього природного середовища (пункт 1 розділу ІІІ). URL: http://www.vin.gov.ua/dep-apr/stan-dovkillia/239-ekolohichni-pasporty/29108-ekolohichnyi-pasport-oblasti-za-2019 (дата звернення: 09.10.2021).