Можливості морфологічної ідентифікації та технологічні особливості гістохімічного методу виявлення грибів у практиці гістолога

О. О. Мельник; І. В. Ліскіна; О. Л. Мельник

doi:10.26661/2410-0943-2021-1-05

О. О. Мельник
І. В. Ліскіна
О. Л. Мельник

DOI: https://doi.org/10.26661/2410-0943-2021-1-05

Ключові слова: грибкова інфекція, морфологічна діагностика, метод Гоморі – Грокота, технологія

Анотація

В останні роки набуло значної актуальності вивчення опортуністичних мікозів, які є частими ускладненнями багатьох захворювань, що належать до компетенції лікарів різного фаху. Неспецифічність клінічних проявів інфекції вимагає застосування у клінічній практиці широкого спектру діагностичних досліджень, зокрема й морфологічного. У науковій літературі замало публікацій, які присвячені поясненню технологічних особливостей гістохімічних методів для морфологічного дослідження грибів у тканинах макроорганізму, а саме особливостей, недоліків і нюансів окремих етапів виконання спеціального забарвлення, а також адекватній інтерпретації мікроскопічних знахідок, які можуть спостерігатися в забарвленій тканині. У статті наведені загальні дані щодо будови грибів і можливостей їх морфологічного виявлення та ідентифікації. Представлено власний досвід застосування найбільш поширеного спеціального гістологічного методу Гоморі – Грокота для морфологічної ідентифікації грибкової інфекції. Детально описані особливості технологічного процесу та наведено власні напрацювання щодо його оптимізації, які не впливають на якість спеціального забарвлення гістологічних зрізів або навіть покращують її. Описано методологічні підходи до гістологічного аналізу отриманих зразків тканини людини та можливості й обмеження гістологічної діагностики різних грибкових інфекцій. Зазначені деталі гістологічної картини, які варто розцінювати як артефіціальні зміни забарвлення тканини. Продемонстровано власні випадки застосування методу Гоморі – Грокота у клінічній практиці, які дали змогу об’єктивно встановити саме грибкову природу патологічних змін уражених органів грудної порожнини. Окреслено перспективи подальшого вдосконалення гістологічної діагностики грибкових інфекцій людини. Зокрема, пропонується паралельне застосування декількох спеціальних методів забарвлення зразків тканини для розширення можливостей виявлення структур гриба в разі їх наявності.

Посилання

(1) Мінухін, В.В.; Замазій, Т.М.; Коваленко, Н.І. (ред.). Патогенні гриби. Методичні вказівки з дисципліни «Мікробіологія, вірусологія та імунологія з мікробіологічною діагностикою» для студентів-бакалаврів II–IV курсу за спеціальністю «Лабораторна діагностика». Харків: ХНМУ; 2016. 76 с.
(2) Чорна, Т.М. Мікробіологія. Ірпінь: УДФСУ; 2020. 412 с.
(3) Максимова, П.Е.; Купша, Е.И. Гистология микозов, обусловленных дерматофитами. Международный студенческий научный вестник. 2018; 6: 1–6.
(4) Самсонова, М.В.; Черняев, А.Л.; Лебедин, Ю.С.; Михайличенко, К.Ю.; Поливанова, А.Э. Мукормикоз легких. Пульмонология. 2018; 28(2): 243–247. DOI: https://doi.org/10.18093/0869-0189-2018-28-2-243-247.
(5) Резніченко, Н.Ю.; Алдошина, А.О. Оптимізація лікування мікозів шкіри з використанням антимікотику зовнішньої дії. Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. 2018; 1-4: 161–165.
(6) Шкарин, В.В.; Саперкин, Н.В. Эпидемиология оппортунистических микозов. Вестник дерматологии и венерологии. 2017; 3: 21–31.
(7) Adamczyk, K.; Garncarczyk, A.A.; Antonczak, P.P. The microbiome of the skin. Dermatol Rev. 2018; 105: 285–297. DOI: https://doi.org/10.5114/dr.2018.75584.
(8) Anthony, P.P. A guide to the histological identification of fungi in tissues. J. Clin. Рath. 1973; 26: 828–831.
(9) Santos, A.L.S., Palmeira, V.F., Rozental, S., Kneipp, L.F., Nimrichter, L., Alviano, D.S. et al. Biology and pathogenesis of Fonsecaea pedrosoi, the major etiologic agent of chromoblastomycosis. FEMS Microbiol Rev. 2007; 31: 570–591. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1574-6976.2007.00077.x.
(10) Li, Z., Lu, G., Meng, G. Pathogenic fungal infection in the lung. Frontiers in Immunology. 2019; 10: 1–20. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2019.01524.
(11) Константинова, А.М. Криптококкоз при ВИЧ-инфекции. Вестник Санкт-Петербургского университета. 2010; 11(3): 37–44.
(12) Чарушина, И.П. Оппортунистические инвазивные микозы у ВИЧ-инфицированных пациентов. Пермский медицинский журнал. 2015; XXXII(1): 71–77.
(13) Heaton, S.M.; Weintrob, A.C.; Downing, K.; Keenan, B.; Aggarwal, D.; Shaikh, F. et al. Histopathological techniques for the diagnosis of combat-related invasive fungal wound infections. BMC Clinical Pathology. 2016; 16(11): 1–9. DOI: https://doi.org/10.1186/s12907-016-0033-9.
(14) Guarner, J.; Brandt, M.E. Histopathologic diagnosis of fungal infections in the 21st century. Clinical microbiology reviews. 2011; 24(2): 247–280. DOI: https://doi.org/10.1128/CMR.00053-10.
(15) Волкова, О.В.; Елецкий, Ю.К. Основы гистологии с гистологической техникой. Москва: Медицина; 1971. 272 с.
(16) Коржевский, Д.Э.; Гиляров, А.В. Основы гистологической техники. Санкт-Петербург: СпецЛит; 2010. 95 с.
(17) Войно-Ясенецкий, М.В.; Жаботинский, Ю.М. Источники ошибок при морфологических исследованиях. Ленинград: Медицина; 1970. 319 с.
(18) Фирстова, О.И.; Бадяева, Е.Е. Основные источники ошибок при морфологических исследованиях. Избранные вопросы судебно-медицинской экспертизы. 2008; 9: 117–120.
(19) Sangoi, A.R.; Rogers, W.M.; Longacre, T.A.; Montoya, J.G.; Baron, E.J.; Banaei, N. Challenges and pitfalls of morphologic identification of fungal infections in histologic and cytologic specimens. Am J Clin Pathol. 2009; 131: 364–375. DOI: https://doi.org/10.1309/AJCP99OOOZSNISCZ.
(20) Hofman, V.; Castillo, L.; Betis, F.; Guevara, N.; Gari-Toussaint, M.; Hofman, P. Usefulness of frozen section in rhinocerebral mucormycosis diagnosis and management. Pathology. 2003; 35(3): 212–216. DOI: https://doi.org/10.1080/0031302031000123173.
(21) Anaissie, E.J.; Pfaller, M.A.; McGinnis, M.R. (eds.). Clinical Mycology. Edinburgh, Scotland: Elsevier Inc; 2009: 329–354.