СОЦІАЛЬНА МУЗИКОТЕРАПІЯ: МУЗИКА І РАЗУМ ЯК СОЦІАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Стіге Брюньюльф

Стіге Брюньюльф Бергенський університет

Ключові слова: music therapy, mechanistic metaphor, community music therapy, ripple effect

Анотація

Можна було б сказати, що соціальна музикотерапія визволяє музичну терапію від «механічної метафори», включаючи більш соціальний та екологічний погляд на музику та здоров`я. У даній статті висвілюються такі моменти: проекти з соціальної музичної терапії зазвичай включають набагато більше ніж загально прийняті сесії музикотерапії; для них є типовими семінари, концерти, а також різні види проектів, що будуються на співпраці; було б недостатньо оцінювати ефективність проектів із соціальної музикотерапії описом та/чи вимірюванням розвитку індивідів та груп за час певної кількості музикотерапевтичних сесій; в екологічному плані розвиток у соціальному та культурному контексті повинен бути так само важливим, як і зміна, що відбувається з індивідами і групами; тут може виникнути хвильовий ефект, як відображення того, як середовище реагує на зміни, що відбуваються з індивідом чи групою.

Посилання

1. Ansdell, Gary, Mercédès Pavlicevic & Simon Procter (2004). Presenting the Evidence. A Guide for Music Therapists Responding to the Demands of Clinical Effectiveness and Evidence-Based Practice. London: Nordoff-Robbins Music Therapy Centre.
2. Cole, Michael (1996). Cultural Psychology. A Once and Future Discipline. Cambridge, MA: The Belknap Press of Harvard University Press.
3. Dissanayake, Ellen (2000). Antecedents of the Temporal Arts in Early Mother-Infant Interaction. In: Wallin, Nils L., Björn Merker & Steven Brown (eds). The Origins of Music. Cambridge, MA: The MIT Press.
4. Duncan, Barry L., Scott D. Miller & Jacqueline A. Sparks (2004). The Heroic Client. A Revolutionary Way to Improve Effectiveness through Client-Directed Outcome-Informed Therapy. San Francisco, CA: Jossey-Bass.
5. Kleive, Mette & Brynjulf Stige (1988). Med lengting liv og song. Prøveordning med musikktilbod til funksjonshemma i Sogn og Fjordane. [With Longing, Life, and Song. A Project Developing the Possibilities for Musical Participation for the Handicapped in Sogn og Fjordane]. Oslo: Samlaget.
6. Kristiansen, Ivar S. & Gavin Moonet (eds.) (2004). Evidence-Based Medicine. In its place. London and New York: Routledge.
7. Nordoff, Paul & Clive Robbins (1971/2004). Therapy in Music for Handicapped Children. Gilsum, NH: Barcelona Publishers.
8. Nordoff, Paul & Clive Robbins (1977/2007). Creative Music Therapy. Gilsum, NH: Barcelona Publishers.
9. Pavlicevic, Mercédès & Gary Ansdell (eds.). Community Music Therapy. London: Jessica Kingsley Publishers.
10. Sackett, David L., William M.C. Rosenberg, J.A. Muir Gray, R. Brian Haynes, & W. Scott Richardson (1996). Evidence based medicine: what it is and what it isn’t. British Medical Journal, 312(7023), pp. 71-72.
11. Stige, Brynjulf (2002). Culture-Centered Music Therapy. Gilsum, NH: Barcelona Publishers.
12. Stige, Brynjulf (2003). Elaborations toward a Notion of Community Music Therapy. Doctoral thesis, University of Oslo, published by: Unipub.
13. Stige, Brynjulf (2005). Ethnography and Ethnographically Informed Research. I: Wheeler, B. (red.) Music Therapy Research (2nd Edition). Gilsum, NH: Barcelona Publishers.
14. Stige, Brynjulf, Gary Ansdell, Cochavit Elefant & Mercédès Pavlicevic (in press/2009). Where Music Helps. Community Music Therapy in Action. Aldershot, UK: Ashgate.
15. Trevarthen, Colwyn & Stephen Malloch (2000). The Dance of Wellbeing: Defining the Musical Therapeutic Effect. Nordic Journal of Music Therapy, 9(2), pp. 3-17.
16. Trondalen, Gro & Even Ruud (eds) (2008). Perspektiver på musikk og helse [Perspectives on Music and Health]. Oslo: Norges musikkhøgskole.
17. Vygotsky, Lev (1978). Mind in Society. The Development of Higher Psychological Processes [Compilation of original texts written in Russian in the 1920s and 1930s]. Cambridge, MA: Harvard University Press.