МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ЯК ПРОВІДНИЙ ЧИННИК СОЦІАЛІЗАЦІЇ

Анотація

У статті представлено обґрунтування особливостей мовленнєвого розвитку дітей з особливими освітніми потребами, а саме інтелектуальними порушеннями молодшого шкільного віку. Визначено та обґрунтовано основні напрями роботи з розвитку мовлення вибраної категорії дітей в умовах сучасного освітнього простору, а саме закладів загальної середньої освіти з інклюзивною формою навчання. Проаналізовано методичні й організаційні аспекти розвитку мовлення дітей з особливими освітніми потребами, висвітлено можливості комплексної диференційованої системи діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності, а саме подано характеристику змісту, наведено педагогічні умови та критерії диференційованого оцінювання мовленнєвої діяльності молодших школярів з інтелектуальними порушеннями, обґрунтовано показники порушень мовлення. У ході дослідження комплексно проаналізовано проблему порушень мовленнєвої діяльності, зумовлених інтелектуальними порушеннями на всіх її рівнях, за всіма показниками, що має суттєве значення для вирішення фундаментальних педагогічних проблем інклюзивної освіти; визначено характеристику змісту, педагогічні умови та критерії диференційованого оцінювання мовленнєвої діяльності за легкого та помірного ступенях розумової відсталості; виділено та охарактеризовано її складові компоненти як у логопедичному, так і у психолінгво-педагогічному напрямах; подано характеристику чотирьох рівнів розвитку мовлення за системного недорозвитку мовлення, зумовленого інтелектуальними порушеннями; обґрунтовано теоретико-методологічні засади комплексної диференційованої системи формування та корекції мовленнєвої діяльності молодших школярів із легким та помірним ступенями розумової відсталості на основі системного, індивідуально-диференційованого, мотиваційно-когнітивного, корекційно-розвивального, комунікативно- діяльнісного підходів. Визначено, що успішній соціалізації дітей з особливими освітніми потребами сприяє підвищення рівня їх комунікативних можливостей, в основу яких покладено рівень мовленнєвого розвитку.