ПОТЕНЦІАЛ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ НОВИХ МЕТОДИЧНИХ ФОРМ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

  • О. М. Маковєй Національний аерокосмічний університет імені Н. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
  • Р. Г. Маковєй Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова
Ключові слова: дистанційне навчання, навчальна технологія, організаційно-методичні форми, синхронне навчання, асинхронне навчання

Анотація

Актуальність матеріалу, викладеного у статті, зумовлена необхідністю подальшого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в освіті та формування в цій галузі педагогічних досліджень єдиного понятійно- термінологічного апарату. У статті висвітлено поняття «дистанційна освіта», надано обґрунтування необхідності засвоєння викладачами специфічних методів і форм, розробки нових методичних прийомів, використання усіх тих можливостей, що надають сучасні дистанційні технології. Зазначається, що зроблений авторами аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про недостатність розробленості науково-теоретичного забезпечення організації дистанційного навчання у ЗВО та необхідність дослідження його можливостей у формуванні нових методичних форм і прийомів навчання студентів. Аргументується пріоритетність у сучасній українській вищій освіті проєктування і розвитку нового розширеного, ІКТ-насиченого, варіативного інформаційного освітнього середовища. Розглядаються відмінності дистанційного навчання від традиційної форми освіти. Звертається увага на те, що модель дистанційного заняття обов’язково повинна складатися з шести блоків: мотиваційного, інструктивного, інформаційного, контрольного, комунікативного і консультативного. Аналізуються дидактичні можливості сучасної дистанційної освіти в організації навчального процесу у порівнянні з традиційними освітніми методиками. Звертається увага на відмінності між методиками синхронного (online) та асинхронного (offline) навчання. Розглядаються нові організаційно-методичні форми, що активно впроваджуються в освітній процес завдяки дистанційній формі навчання: форум, блог, чат-заняття, відеоконференція, вебінар, веб-квест тощо. Робиться висновок, що ефективність використання будь- якої організаційно-методичної форми дистанційного навчання залежить від ступеня взаємодії викладача та студента, ефективності розроблених методичних матеріалів, ефективності зворотного зв’язку.

Посилання

1. Биков В., Спірін О., Пінчук О. Сучасні завдання цифрової трансформації освіти. Вісник кафедри ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» 2020. Вип. 1. С. 27–36.
2. Власенко Л. В. Шинкаренко Н. В. Методи дистанційного навчання URL: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/handle/123456789/5006.
3. Дерба Т. О. Дистанційне навчання школярів. URL: http://www. nbuv. gov. ua/e-journals/ITZN/em13/content/09dtossi. Htm.
4. Кухаренко В.М., Рибалко О.В., Сиротенко Н.Г. Дистанційне навчання: умови застосування. Дистанційний курс: Навч. посіб. Харків.: НТУ «ХПІ» Торсінг, 2001. 320 с.
5. Saba F. Distance education theory, methodology, and epistemology: A pragmatic paradigm. In Moore, M. Handbook of distance education: New Jersey: Lawrence Erlbaum Associate Publishers, 2003. Р.3-20.
Опубліковано
2021-02-10
Як цитувати
Маковєй, О. М., & Маковєй, Р. Г. (2021). ПОТЕНЦІАЛ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ НОВИХ МЕТОДИЧНИХ ФОРМ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ. Педагогічні науки: теорія та практика, (2), 265-270. https://doi.org/10.26661/2522-4360-2020-2-41