ВНЕСОК ГРЕЦЬКИХ УЧЕНИХ-ПЕДАГОГІВ А. ДЕЛМУДОСА, Н. ЕКСАРХОПУЛОСА ТА М. ТРІАНТАФІЛЛІДІСА У РОЗВИТОК УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ В КРАЇНІ (20–50-І РОКИ XX СТОЛІТТЯ)

Ю. М. Короткова

doi:10.26661/2522-4360-2020-3-1-03

Ю. М. Короткова Донецький юридичний інститут Міністерства внутрішніх справ України

DOI: https://doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-03

Ключові слова: Греція, університет, філософський факультет, А. Делмудос, Н. Ексархопулос, М. Тріантафіллідіс, наукова (спеціальна) підготовка, психолого-педагогічна підготовка, моделі підготовки, мовне питання, диглосія

Анотація

Статтю присвячено аналізу педагогічної спадщини грецьких учених- педагогів А. Делмудоса, Н. Ексархопулоса та М. Тріантафіллідіса, а саме досліджено їхній внесок у розвиток університетської освіти в Греції протягом 20–50-х років XX століття. Особливу увагу приділено філософським факультетам Афінського та Салоніцького університетів, на яких працювали зазначені вище вчені. Доведено, що протягом XIX – на початку XX століття у підготовці фахівців на філософських факультетах наукова (спеціальна) підготовка цілковито домінувала над психолого-педагогічною, проте провідні вчені-педагоги А. Делмудос, Н. Ексархопулос, М. Тріантафіллідіс та інші наполягали на обов’язковій психолого-педагогічній підготовці, оскільки значна частина випускників працевлаштовувалася до закладів середньої освіти, не маючи елементарних знань із педагогіки, дидактики і психології. Аналіз праць названих вище учених засвідчив, що останні пропонували паралельну (органічне поєднання наукового та психолого-педагогічного складників: А. Делмудос, М. Тріантафіллідіс) і послідовну (перші три роки – наукова підготовка, додатковий четвертий рік – психолого-педагогічна підготовка для тих, хто бажає присвятити себе викладацькій діяльності: Н. Ексархопулос) моделі підготовки фахівців. Доведено, що науковці у своїх працях приділяли серйозну увагу проблемі мети, змісту і структури підготовки майбутніх фахівців, піддаючи систематичному аналізу відповідні навчальні плани і програми. З’ясовано, що другим питанням, яке постійно хвилювало трьох науковців, було мовне питання. Однак погляди на його вирішення були прямо протилежними. А. Делмудос та М. Тріантафіллідіс були палкими прихильниками народної мови – демотики, палко відстоюючи її право бути офіційною мовою держави, освіти та науки. Натомість Н. Ексархопулос відстоював позиції штучної архаїзованої мови – катаревуси, демонструючи консервативні погляди на мовне питання. Беручи до уваги перевірений часом науково-педагогічний досвід зазначених учених, сформульовано деякі рекомендації щодо його творчого застосування в Україні (покращення психолого-педагогічної підготовки фахівців, особливо класичних вишів; якнайскоріше вирішення проблеми українсько-російської диглосії).

Посилання

1. Βερέβη Α. Πανεπιστημιακή εκπαίδευση: η διδασκαλία των αρχαίων ελληνικών στη Φιλοσοφική Σχολή των Αθηνών (1950–1982) : διδακτορική διατριβή. Αθήνα, 1999. 638 σ.
2. Μπουζάκης Σ. Νεοελληνική εκπαίδευση (1821–1998). Αθήνα, 1996. 173 σ.
3. Φούκας Β.Η Φιλοσοφική Σχολή του Πανεπιστημίου Θεσσαλονίκης (1926–1940): σπουδές, σπουδαστές και σπουδάστριες κατά την περίοδο του μεσοπολέμου: διδακτορική διατριβή. Θεσσαλονίκη, 2009. 428 σ.
4. Μπουζάκης Σ.Η Πανεπιστημιακή Εκπαίδευση στην Ελλάδα (1836-2005): Τεκμήρια Ιστορίας. Αθήνα, 2005. Τ. Β: (1926–2005). 775 σ.
5. Καραμανωλάκης Β.Η συγκρότηση της ιστορικής επιστήμης και η διδασκαλία της ιστορίας στο Πανεπιστήμιο Αθηνών (1837–1932). Αθήνα, 2006. 551 σ.
6. Ξωχέλης Π.Ο εκπαιδευτικός στον σύγχρονο κόσμο. Ο ρόλος και το επαγγελματικό του προφίλ σήμερα, η εκπαίδευση και η αποτίμηση του έργου του. Αθήνα, 2005. 174 σ.
7. Παπακωνσταντίνου Π. Το Πανεπιστήμιο Αθηνών και η παιδαγωγική κατάρτιση των εκπαιδευτικών της Μέσης Εκπαίδευσης (1880–1970). Ιδεολογία και Παιδεία. Ιστορική διάσταση και προοπτικές : πρακτικά του Διεθνούς Συμποσίου Πανεπιστημίου, Αθήνα, 1987. Τ. Β. Σ. 445–460.
8. Βιβλίο Πρακτικών Φιλοσοφικής Σχολής του Πανεπιστημίου Θεσσαλονίκης, Συνεδρία 131, 13–12–1930.
9. Βιβλίο Πρακτικών Φιλοσοφικής Σχολής του Πανεπιστημίου Θεσσαλονίκης, Συνεδρία 116, 24–05–1930.
10. Εξαρχόπουλος Ν. Εισαγωγή εις την Παιδαγωγικήν: σε 2 τ. Αθήνα, 1950. Τ. 1. 1950.
11. Δελμούζος Α. Μελέτες και Πάρεργα / А. Δελμούζος. – Αθήνα, 1958. (σε 2 τόμους А. Δελμούζος ; τόμος Β΄).
12. Τριανταφυλλίδης Μ. Άπαντα Μανόλη Τριανταφυλλίδη. Θεσσαλονίκη, 1963. (σε 6 τόμους; τόμος 4).
13. Εξαρχόπουλος Ν. Διδασκαλία της μητρικής γλώσσης και τα έργα της νέας επιτροπής παιδείας. Επι-στημονική Επετηριδά Φιλοσοφικής Σχολής Πανεπιστημίου Αθηνών. Περίοδος Β΄. 1957–58. Τόμος Η΄. Σ. 189–217.