ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ-ФІЛОЛОГІВ ІНШОМОВНИХ МОВЛЕННЄВИХ НАВИЧОК ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТВОРІВ МАЛОЇ НІМЕЦЬКОМОВНОЇ ПРОЗИ

О. А. Лебєдєва

doi:10.26661/2522-4360-2020-3-1-16

О. А. Лебєдєва Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

DOI: https://doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-16

Ключові слова: оригінальні літературні твори іноземною мовою, мала німецькомовна проза, інтегруючий характер навчання, філологічнe розуміння оригінальної художньої літератури, соціальні компетентності

Анотація

У статті розглянуто проблему підготовки сучасного філолога-германіста з точки зору вибору методів роботи з оригінальними літературними текстами жанру малої прози, які б ефективно сприяли формуванню іншомовних мовленнєвих навичок. З’ясоване місце оригінальних художніх творів в загальній конфігурації навчання іноземній мові та культурі. Виявлено значення впливу першого позитивного досвіду зустрічі з німецькомовною літературою у формі малої прози на подальше ставлення студентів до складних, обширних та високодиференційованих з огляду на їх зміст та форму оригінальних літературних творів. Висвітлено, що для досягнення позитивного впливу на формувння у студентів-філологів іншомовних мовленнєвих навичок через вивчення оригінальних літературних творів слід забезпечити безпосередній взаємозв’язок між прагматичною складовою частиною, з одного боку, та естетичною і етичною складовими частинами оригінальної художньої літератури іноземною мовою, з іншого. Встановлено, що таке узгодження виражається в необхідному корегуванні навчального процесу, тобто відбувається за умов включення до навчальної програми творів малої німецькомовної прози, попередньо дидактизованих викладачем. На цій підставі обґрунтовано, що робота з оригінальними літературними текстами під час вивчення іноземної мови повинна мати інтегруючий характер, який поєднує три предметні галузі: літературу, мову, країнознавство. З’ясована роль викладача у підвищенні мотивації здобувачів освіти в аспекті оволодіння мовою через досягнення цілей, що поєднують естетичний характер літературних текстів з іншокультурним аспектом. На окремому практичному прикладі продемонстровано, які форми можуть мати завдання до текстів на рівні осмислення конкретних навчально-методичних кроків їх реалізації, аби досягти мети всебічного розвитку філологічного розуміння оригінальної художньої літератури іноземною мовою та ефективного формування іншомовних мовленнєвих навичок. Зазначено, що, запроваджуючи розвиток іншомовних мовленнєвих компетенцій студентів через вивчення оригінальних літературних творів, викладач іноземних мов повинен одночасно сприяти розвитку соціальних компетентностей, бажанню спілкуватися та готовності до розмови, розвивати вміння робити судження, вчити критичній оцінці, формувати особистість, давати імпульс для роздумів та соціально орієнтованого спілкування.

Посилання

1. Bekes P. „Extrakte des Lebens“ – Kurzprosa im Deutschunterricht. Deutschunterricht. Themenheft: Epische Kurzformen 63, Heft 2, 2010. S. 4–8.
2. Bellmann W. Klassische deutsche Kurzgeschichten. Stuttgart: Reclam, 2003. 363 S.
3. Frickel D. A. Gattungswissen und literarisches Verstehen am Beispiel Kleiner Prosa oder: Von „Beulen, die sich der Verstand beim Anrennen an die Grenze der Sprache geholt hat“. Pieper I., Wieser D. Fachliches Wissen und literarisches Verstehen. Studien zu einer brisanten Relation. (Beiträge zur Literatur- und Mediendidaktik 22). Frankfurt am Main: Peter Lang, 2012. S. 71–90.
4. Frickel D. A. Was Gattungsadaptionen Kleiner Prosa erzählen – Gattungsmuster als Ausgangspunkt literarischen Verstehens oder Warum die Vermittlung von Gattungswissen Sinn macht. Dargestellt an einer exemplarischen Unterrichtssequenz. Frickel D. A., Kammler C., Rupp G. Literaturdidaktik im Zeichen von Kompetenzorientierung und Empirie. Kompetenzen und Probleme. Freiburg i. Br. : Fillibach, 2012. S. 41–66.
5. Göttsche D. Kleine Prosa in Moderne und Gegenwart. Münster: Aschendorff, 2006. 143 S.
6. Kniffka G., Siebert-Ott G. Deutsch als Zweitsprache. Lehren und lernen. 2.Auflage, Paderborn : Schöningh UTB, 2009. 244 S.
7. Krechel R. Konkrete Poesie im Unterricht des Deutschen als Fremdsprache. Heidelberg : Julius Groos Verlag, 1991. 277 S.
8. Krumm H.-J., Fandrych C., Hufeisen B., Riemer C. Deutsch als Fremd und Zweitsprache. Ein internationales Handbuch. 2 Bände. Berlin/New York : de Gruyter, 2010. 1894 S.
9. Löschmann M., Schröder G. Literarische Texte im Fremdsprachenunterricht. Leipzig: Enzyklopädie, 1988. 89 S.
10. Marx L. Die deutsche Kurzgeschichte. Stuttgart : Metzler, 2005. 240 S.
11. Meyer A.-R. Die deutschsprachige Kurzgeschichte. Eine Einführung. Berlin : Erich Schmidt, 2014. 216 S.
12. Nickel-Bacon I. Positionen der Literaturdidaktik – Methoden des Literaturunterrichts. Groeben N., Hurrelmann B. Empirische Unterrichtsforschung: Literatur- und Lesedidaktik. Weinheim : Juventa, 2006. S. 95–114.
13. Riehme J. Zur Arbeit am literarischen Text im Fremdsprachenunterricht. Deutsch als Fremdsprache Heft 12/1. Leipzig : Herder-Institut, 1975. S. 3–15
14. Spinner K. H. Kurzgeschichten – Kurze Prosa. Grundlagen – Methoden – Anregungen für den Unterricht. Seelze : Klett-Kallmeyer, 2012. 176 S.
15. Zabka T. Didaktische Analyse literarischer Texte. Theoretische Überlegungen zu einer Lehrerkompetenz. Frickel D. A.. Kammler C., Rupp G. Literaturdidaktik im Zeichen von Kompetenzorientierung und Empirie. Kompetenzen und Probleme. Freiburg i.Br. : Fillibach, 2012. S. 139–162.