ДО ПИТАНЬ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ КОНЦЕПТІВ РОЗВИТКУ МЕТОДИКИ ВИВЧЕННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Анотація
Статтю присвячено питанню психолого-педагогічних концептів розвитку методики вивчення зарубіжної літератури. Відзначено, що одним із важливих завдань ефективної побудови освітнього середовища є розумова організація особистості, що виражається в широкому запасі знань, їх упорядкованості та готовності до застосування. Різновекторний діалог знань і культур розкриває інтеграційну функцію шкільної літературної освіти, що сприяє формуванню моральних цінностей та всебічному розвитку юної особистості загалом. Доведено, що для сучасної методики вивчення літератури базове значення мають психолого-педагогічні ідеї та теорії, що визначають механізми психічного розвитку особистості учня та умови їх успішної педагогічної реалізації. У предметній методиці закладаються психологічні основи цілеспрямованого навчально- виховного процесу, об’єктивоване прогнозування досить високих його результатів. Аналіз психолого-педагогічної літератури переконує, що формувальне значення навчання і виховання полягає у засвоєнні учнями знань, виробленні прийомів розумової діяльності, формуванні загальнолюдських морально-етичних цінностей та естетичної свідомості. У ході дослідження було виявлено, що пріоритетним в організації навчально-виховного процесу на уроках літератури є вчення про закономірності й умови психічного розвитку, суб’єктні можливості учнів різного шкільного віку, що впливає на успішну реалізацію завдань особистісно та компетентнісно орієнтованого навчання, визначення шляхів цілеспрямованого духовного, культурного розвитку учнів на гуманістичних засадах та визначає інтеграційний характер шкільної літературної освіти. Було з’ясовано, що вікові особливості емоційно- чуттєвої та розумової сфер підлітків і юнацтва, які розкривають їхні особистісні якості характеру, визначають специфіку сприймання учнями художнього твору, засвідчують рівень сприймання художнього твору, засвідчують рівень розуміння його змісту, сприйняття виражених автором загальнолюдських і національних моральних та естетичних ідеалів, впливають на здатність проєктувати духовні категорії художнього твору на конкретні життєві ситуації. У процесі сприймання художнього твору різні види аналітико-синтетичних дій реалізуються в логічній послідовності: від безпосередніх емоційних вражень від прочитаного до осягнення естетичного потенціалу художніх картин і тексту загалом.
Посилання
2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF#n9 (дата звернення: 10.01.2021).
3. Зборовська Н. Психоаналіз і ліітературознавство : посібник. Київ : Академвидав, 2003. 392 с.
4. Кузьмінський А.І., Омельяненко С.В. Технологія і техніка шкільного уроку. Київ : Знання, 2010.
С. 27. URL: https://ukrtextbook.com/ texnologiya-i-texnika-shkilnogo-uroku-kuzminskij-a-i/ (дата звернення: 12.01.2021).
5. Никифорова О.И. Психология восприятия художественной литературы. Москва : Книга, 2012. С. 102‒104.
6. Паламарчук В.Ф. Взаємозв’язок навчання і розвитку в сучасній освіті. International Scientific Journal. URL: https://www.internauka.com/uploads/public/14803344892133.pdf (дата звернення: 09.01.2021).
7. Проблема читацьких умінь у теорії і практиці шкільної літературної освіти. URL: http://eprints.zu.edu.ua/10127/1/3.pdfс (дата звернення: 12.01.2021).
8. Психологія / за ред. Г.С. Костюка. Київ : Радянська школа, 1968. С. 174, 296‒298, 458.
9. Ситченко А.Л. До поняття і структури формування компетентного читача у шкільному курсі української літератури. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Серія: Педагогічні науки. 2019. № 3. С. 207–211. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdup_2019 _3_37 (дата звернення: 10.01.2021).