ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗРОБЛЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ: ПОГЛЯД ВІТЧИЗНЯНИХ УЧЕНИХ
Анотація
У статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти розроблення та використання цифрових освітніх ресурсів із погляду вітчизняних учених. Актуальність дослідження ґрунтується на тому, що тенденції розвитку освітньої сфери в Україні та в усьому світі в умовах трансформації суспільства на принципах цифровізації та постійного пришвидшення темпів життя, оновлення актуальних знань та впровадження інновацій роблять ефективну цифровізацію освітньої галузі необхідністю та запорукою подальшого розвитку країни. А пандемія, що розпочалася в 2020 році, показала нагальність цієї проблеми. Виокремлено основні вимоги, що ставляться до цифрових освітніх ресурсів, а також вимоги до якості навчальних досягнень, що можна згрупувати, виконання яких актуалізує та підвищує ефективність використання інформаційно- комунікаційних технологій навчального призначення. Також встановлено, що вимоги до цифрових ресурсів навчального призначення повинні обґрунтовуватися також виходячи із класифікації форм і методів освітньої діяльності, тому виокремлено співвідношення форм і методів та ІКТ навчального призначення. Встановлено, що цифрові освітні ресурси повинні бути спроектовані з урахуванням принципу систематичності викладу, подання, закріплення і контролю знань і умінь у відповідній галузі, що вивчається за допомогою таких ресурсів. Внаслідок проведеного дослідження встановлено, що широкого розповсюдження набуває використання засобів персоналізації освітньої діяльності, в тому числі з використанням засобів машинного навчання та штучного інтелекту. У результаті чого у межах цього процесу необхідно забезпечити найбільш точне та неупереджене визначення початкового рівня знань, цільового рівня знань наприкінці процесу навчальної взаємодії та визначити ефективну траєкторію навчання з вибором відповідного шляху, темпу та глибини освоєння навчального матеріалу в предметній галузі. Подальшого дослідження потребує розроблення підходів до ефективного використання національних наукових, методичних та прикладних ресурсів для цифровізації освітньої галузі.
Посилання
2. Гриценко В.И., Кудрявцева С.П., Колос В.В. Дистанционное обучение: теория и практика: Коллективная монография. К.: Наукова думка, 2004. 375 с.
3. Каменева Т.Н. Методологические аспекты развития инновационных электронных научно-образовательных пространств для реализации целей непрерывного образования. Новые информационные технологии в образовании для всех: Непрерывное образование: Коллективная монография. К., изд. дом «Академпериодика» НАН Украины, 2013. С. 66–89.
4. Спірін О.М. Шишкіна М.П., Запорожченко Ю.Г. Проблеми інформатизації освіти України у контексті розвитку досліджень оцінювання якості засобів ІКТ. Інформаційні технології і засоби навчання, 2012. № 1 (27). С. 29–38. URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/632/483 (дата звернення: 10.11.2020).
5. Положення про електронні освітні ресурси. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1695- (дата звернення: 10.11.2020).
6. Крамаренко Т.В., Резунова О.С. Використання Інтернету та електронних освітніх ресурсів у навчальному процесі вищих навчальних закладів. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки, 2016. № 1 (11). С.251–255.
7. Литвинова С. Особливості розробки критеріїв оцінювання електронних освітніх ресурсів. Наукові записки. Сепрія: Проблеми методики фізико-математичної освіти, 2015. Том 3. Випуск 7. С. 70–75.
8. Морзе Н.В., Глазунова О.Г. Критерії якості електронних навчальних курсів, розроблених на базі платформ дистанційного навчання. Інформаційні технології в освіті: Зб. наук. праць, 2009. Випуск 4. С. 63–75.
9. Воротникова І.П. Досвід використання е-підручників і електронних засобів навчального призначення в умовах цифровізації загальної середньої освіти України. Інформаційні технології і засоби навчання, 2019. Том 71, № 3. C. 23–39. URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2552/1491. (дата звернення: 10.11.2020).
10. Вороненко Ю.В., Мінцер О.П., Краснов В.В. Оцінка якості електронних засобів навчання. Медична інформатика та інженерія, 2009. № 3. C. 4– 12.
11. Дем’яненко В.М., Лаврентьєва Г.П., Шишкіна М.П. Методичні рекомендації щодо добору і застосування електронних засобів та ресурсів навчального призначення. Комп’ютер у школі та сім’ї, 2013. № 1, C. 44–48.
12. Гуржій А.М., Лапінський В.В., Карташова Л.А. Електронні освітні ресурси як суспільне явище. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. Зб. наук. пр., 2016. Випуск 44. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/188187929.pdf (дата звернення: 14.12.2020).
13. Олефіренко Н. В. Дидактичні електронні ресурси у системі сучасних засобів навчання. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Педагогіка, соціальна робота», 2014. Випуск 33. С. 129–133.
14. Лапінський В.В. Електронні освітні ресурси – дидактичні вимоги і класифікація. URL: http://lib.iitta.gov.ua/2004. (дата звернення: 19.10.2020).
15. Лапінський В.В. Проблемні аспекти розробки і використання електронного підручника. Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання, 2001. Вип. 4. С. 148–154.
16. Литвинова С. Особливості розробки критеріїв оцінювання електронних освітніх ресурсів. URL: http://virt-ikt.blogspot.com/2013/07/blog-post_3707.html (дата звернення: 05.12.2020).
17. Sultan Nabil. Cloud computing for education: A new dawn? International Journal of Information Management, 2010. № 30. P. 109–116.