BASIC METHODOLOGICAL BACKGROUND OF FORMING A NEW GERERATION SPECIALIST

  • H. F. Chava Nikopol College of Dnipro State Agrarian and Economic University
  • O. M. Narodovska National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”
Keywords: professional training, mind, intelligence, thinking, emotional intelligence, critical thinking

Abstract

This article is devoted to the phenomenon of critical thinking and emotional intelligence and points to the fundamental indicators of the importance of implementing systematic methodological work in educational institutions in these areas, because graduates of higher and professional education are future professionals who must have the ability to solve important work and personal issues in different conditions. The effectiveness of emotional intelligence depends on the creation of psychological and certain emotional conditions during learning. Teachers need not only to determine the level of intellectual abilities and develop them, but also to develop the ability to adapt and interact in the social and professional environment. Professionals who have a well-developed emotional intelligence are self-disciplined, easier to adapt to new conditions and move up the career ladder faster. There are also a number of arguments on the importance of forming the above skills in future professionals on a practical basis, because in the professional selfconsciousness of students, emotional intelligence is important. The need for its development is dictated by the need for reflection and, as a consequence, the ability to understand not only their own emotions, but also the emotions of others. Thus, the future specialist acquires the ability to objectively assess both their own and professional activities of their colleagues and opponents. Emotional intelligence is an important component of the formation of highly qualified professionals, which can be developed throughout the training period. This phenomenon cannot be considered separately from the cognitive activity of students, as education involves the integrity of the emotional and intellectual spheres of personality development. Thus, the concept of emotional intelligence should be considered inseparable from the concepts of mind and thinking. Under such conditions, it is possible to form a person who is able to adapt to current trends in the world, because professionals with a high level of emotional intelligence have good communication skills, confident in crisis situations and successful in resolving conflicts both professionally important and emerging. associated with the peculiarities of relationships in society.

References

1. Гарднер Г. Множинні інтелекти. Теорія у практиці. Хрестоматія. Київ : Мегатайп, 2004. 288 с.
2. Гейвин Х. Когнитивная психология. Санкт-Петербург : Питер, 2003. 272 с.
3. Гілфорд Й.П. Природа людського інтелекту. Нью-Йорк : Мак-Гав Хілл. 1967. С. 86–139.
4. Готсдинер А.Л. К проблеме многосторонних способностей. Вопросы психологии. Москва, 1991. № 4. С. 82–87.
5. Гуревич П.С. Проти сервільності розуму. Філософія і культура. 2010. № 3. С. 106–107.
6. Гусерль Е. Філософія як строга наука. Новочеркаськ. 1994. 246 с.
7. Денієль М.Ф., Ауріек І. Філософія, критичне мислення та філософія для дітей. Освітня філософія та теорія. № 43(5). 2010. С. 415–435.
8. Джоунс Х. Ідеї з навчання мисленню: Сприймання учасників із спільною культурою мислительних навичок у освіті. Корікюлам джорнал. № 19(4). 2008. С. 309–324.
9. Дружинін В.Н. Психологія загальних здібностей. Санкт-Петербург : Пітер. 2007. С. 29–30.
10. Зінченко В., Пружинин Б., Щедріна Т. Витоки культурно-історичної психології: філософсько-гуманітарний контекст. Москва, 2010.
11. Кант І. Сбр. твр.: в 8 т. 1994. Т. 4. С. 34, 236, 340.
12. Ліпман М. Мислення в освіті. Київ : Кембрідж юніверсіті прес, 1991. 188 с.
13. Ліпман М., Шарп А. М. та Осканян Ф. Філософія у класі. Ф.: Темпл юніверсіті прес. 1980. С. 188.
14. Маєр Дж. Д., Соловей П., Карусо Д. Р. Моделі емоційного інтелекту. Практикум з інтелекту. за ред. Стенберг Р. Нью-Йорк : Кембрідж юніверсіті прес. 2000. С. 396–420.
15. Нардон С. Ф., Лі Р. Г. Критичний міждисциплінний огляд: Стратегії студентоорієнтованої постановки проблемних питань. Коледж тічінг. № 59. 2011. С. 13–22.
16. Руднєв В.П. Поліфонічне тіло. Реальність і шизофренія в культурі XX століття. Москва, 2010. С. 20.
17. Шпет Г. Філософія і наука. Лекційні курси. Москва, 2010. С. 34.
18. Терно С. Критичне мислення – сучасний вимір суспільствознавчої освіти. Запоріжжя : Просвіта, 2009. 268 с.
19. Чошанов М. ТМИ – теория множественности интеллекта. Директор школи. Україна. Київ, 2000. № 3. С. 82–88.
20. Фрідмен Д. Б., Крюз Т. Б., Кайседо Дж. М., Беслі ДЖ. С., Вейнберг Дж. та Фрімен М. Л. Введення в залучення до освіти використанням мультидисциплінарної групи вищого навчального закладу. Вища освіта. № 59. 2010. С. 765–783.
21. Хавасі Р. Е. Д. Отримуючи підказку. Едісон вік. № 21. 2001. С. 49.
Published
2021-04-29
How to Cite
Chava, H. F., & Narodovska, O. M. (2021). BASIC METHODOLOGICAL BACKGROUND OF FORMING A NEW GERERATION SPECIALIST. Pedagogical Sciences: Theory and Practice , 2(3), 121-128. https://doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-18
Section
SECTION VI. THEORY AND METHODOLOGY OF VOCATIONAL EDUCATION