TRAINING OF FOREIGN LANGUAGE TEACHERS FOR GYMNASIUMS OF EASTERN GALICIA (1867–1914)

Keywords: Austro-Hungarian Empire, Eastern Galicia, classical gymnasium, foreign languages, training of foreign language teachers, qualifying exam

Abstract

The article deals with the specifics of training foreign language teachers for the classical gymnasiums of Eastern Galicia during its stay in the Austro- Hungarian Empire. In it, in particular, it is stated that the classical gymnasium was the main component of the then system of secondary education, because by the beginning of the twentieth century. only its completion provided access to university studies. This, on the one hand, testified to the special role of classical gymnasiums in the development of intellectual forces of the Ukrainian people and the formation of its elite, and on the other – expanded the system of requirements for professional training of high school teachers, his personal qualities and general erudition. The author emphasizes the relevance of gymnasium issues in the context of Eastern Galicia in modern historical and pedagogical discourse, highlights the main aspects of research that served as a basis for its exploration and made it possible to achieve the goal – to trace the sources, factors and features of foreign language teachers’ training. in the autonomous era. The article demonstrates the multi-stage process of forming the personality of a high school teacher in general and a foreign language teacher in particular, names its degrees, highlights the tasks and essential features of each of them. The first degree for foreign language teachers is recognized at the Faculty of Philosophy of the University. Its features include mastering specialized and auxiliary disciplines, subjects of the psychological and pedagogical cycle, participation in workshops and seminars. The second stage is passing a complex and time-consuming qualifying examination before a commission, the composition and validity of which were regulated by the Vienna Ministry of Religion and Education. It contained a stage of homework (preparation of written work on a certain topic in the main and auxiliary disciplines with their subsequent assessment), stages of written and oral examination before the commission. The essence of the next degree was self-education and self-development, aimed at enriching their own pedagogical experience and raising their intellectual level.

References

1. Вараниця А. Учителі народних шкіл Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. : дис. … канд. істор. наук: 07.00.01. Львів, 2018. 315 с.
2. Гаврищак І., Проців О. Галицькі гімназії ІІ половини ХІХ ст.: кадровий склад і система підготовки педагогічних працівників. Sciences of Europe. 2021. № 66 (3). С. 53–57.
3. Завгородня Т., Прокопів Л., Стражнікова І. Історія педагогіки : навчально-методичний посібник. Івано-Франківськ, 2014. 160 с.
4. Коцюмбас О. Викладацький склад Академічної гімназії у Львові (друга половина ХІХ – початок ХХ ст). Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія «Історія». 2017. Вип. 2 (1). С. 56–61.
5. Курляк І. Українська гімназійна освіта у Галичині (1864–1918 рр.) : монографія. Львів, 1997. 222 с.
6. Лучаковський К. Дамян Ромунальд Гладилович. Посмертна згадка – з портретом покійника. Справозданє директора ц. к. ґімназіѣ академичнои у Львовѣ за рôкъ шкôльный 1892. У Львовѣ : Зъ друкарнѣ товариства имени Шевченка, 1892. С. 43–48.
7. Нагачевська З. Становлення і розвиток системи професійної підготовки та підвищення кваліфікації учителів у Східній Галичині. Обрії. 2016. № 1 (42). С. 21–26.
8. Справозданє директора ц. к. академичної ґімназиї за шкільний рік 1894. У Львові : З друкарнї Наукового товариства імени Шевченка, 1894. 24 + 56 с.
9. Оконь В. Введение в общую дидактику. Москва, 1990. 382 с.
10. Франко І. Зібрання творів : у 50 т. Київ : Наукова думка, 1978. Т. 18. С. 177–190.
11. Франко І. Допис про дрогобицьку гімназію. Додаткові томи до зібрання творів у 50 т. Київ, 2008. Т. 53. С. 10–15.
12. Buzek J. Rozwój stanu szkól średnіch w Galіcyі w cіągu ostatnіch lat 50 (1859–1909). Muzeum. 1909. Roc. XXV. Dod. 3. S. 176 + VII.
13. Chodakowska J. Udział Towarzystwa Nauczycieli Szkół Wyższych w walce o polską szkołę średnią w Galicji w latach 1884–1914. Rozprawy z dziejów oświaty. 1984. T. XXVI/84. S. 141–172.
14. Gajak-Toczek M. Franciszek Próchnicki – polonista na wczoraj i dziś. Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Polonica. 2009. Vol. 12. S. 301–325.
15. Galek Cz. Szkoła i nauczyciel w II połowie XIX wieku na północno-wschodnich terenach Monarchii Austro-Węgier w polskiej literaturze pamiętnikarskiej i beletrystycznej. Zamość : Wyższa Szkoła Zarządzania i Administracji w Zamościu, 2012. 295 s.
16. Kramarz H. Nauczyciele gimnazjalni Galicji 1867–1914: Studium historyczno-socjologiczne. Kraków : Wydawnictwo naukowe WSP, 1987. 218 s.
17. Leniek J. Kandydaci Stanu akademickiego. Sprawozdanie Dyrekcyi с. k. gimnazyum wyższego w Tarnopolu za rok szkolny 1891. Tarnopol : Z drukarni J. Pawłowskiego. 1891. S. 3–42.
18. Mazur P. Zawód nauczyciela w ciągu dziejów: Skrypt dla studentów z historii wychowania. Chełm : Panstwowa wyszcza szkoła zawodowa, 2015. 135 s.
19. Sprawozdanie dyrekcyi c. k. gimnazyum akademickiego za rok szkolny 1875/6. Lwów : Z drukarni Towarzustwa imienia Szewczenki, 1876. 67 + XXV s.
20. Sprawozdanie c. k. Rady szkolnej krajowej o stanie szkół średnich galicyjskich w roku szkolnym 1902/3. We Lwowie : Z drukarni Wł. Łozińskiego, 1903. 91 s.
21. Sprawozdanie c. k. Rady szkolnej krajowej o stanie szkół średnich galicyjskich w roku szkolnym 1905/6. Lwów : Z drukarni Wł. Łozińskiego, 1906. 80 s.
Published
2021-11-12
How to Cite
Fedurko-Popyk, Y. S. (2021). TRAINING OF FOREIGN LANGUAGE TEACHERS FOR GYMNASIUMS OF EASTERN GALICIA (1867–1914). Pedagogical Sciences: Theory and Practice , (2), 15-21. https://doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-02
Section
SECTION I. GENERAL PEDAGOGY AND HISTORY OF PEDAGOGY