PSYCHO-EMOTIONAL BURNOUT OF A TEACHER OF A HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTION IN THE EDUCATIONAL PROCESS

Keywords: stress, teacher, educator, burnout, emotional exhaustion

Abstract

The article reveals the essence of the concept of "professional burnout" as a stress reaction that occurs as a result of prolonged occupational stress of medium intensity. Psycho-emotional burnout is perhaps one of the most common syndromes, which develops against the background of continuous exposure to stressful situations and leads to intellectual, mental and physical fatigue and exhaustion. The article presents that the pedagogical activity of a teacher of a higher education institution leads to the syndrome of "professional burnout" in most people of this profession. It has been proven that teachers work in a rather restless, emotionally tense environment, which requires constant attention and control over the interaction in the system "teacher-student". It was found that a significant stressor is the psychological and physical overload of teachers, which causes the so-called syndrome of "burnout" − exhaustion of moral and physical strength, which inevitably affects the effectiveness of professional activities, general health, mental well-being and relationships in the family and everyday life. The purpose of the study of the psycho-emotional state of teachers of higher education is determined. The experiment involved 59 teachers of different ages and work experience. It was found that the vast majority of teachers in institutions of higher education have a high level of both emotional exhaustion and reduced personal accomplishments and an average level of depersonalization. The pedagogical experience, the most "dangerous" in the teacing activities is the period of 11-15 years, when the symptoms of burnout are observed most often. It was found that emotional burnout syndrome occurs against the background of physical and mental exhaustion of a teacher. Therefore, preventive measures aimed at improving health will help prevent this disease. It is concluded that teachers with a high level of "emotional burnout" need psychotherapeutic measures to overcome and prevent emotional burnout from a psychologist, because it is necessary to improve their professional activities.

References

1. Барабой В.А., Резніков О.Г. Фізіологія, біохімія і психологія стресу : монографія. Київ : Інтерсервіс, 2013. 314 с.
2. Бутузова Л.П., Ничипорчук Т.О. Особливості емоційного вигорання соціальних педагогів. Прикладні аспекти психічного та особистісного розвитку у дослідженнях молодих науковців. 2017. С. 87–92.
3. Киселиця О.М., Богданюк А.М., Гуліна Л.В., Свекла Р.М. Прогнозування та запобігання синдрому професійного вигорання і хронічної втоми учителів фізичної культури. Молодий вчений. 2018. № 3.3 (55.3). С. 89–92.
4. Колтунович Т.А. Психологічні умови корекції професійного вигорання у вихователів дитячих навчальних закладів : дис…. канд. псих. наук : 19.00.07. Івано-Франківськ, 2016. 352 с.
5. Maslach C., Jachson S. E. The measurement of experienced burnout. Journal of Occupational Behaviour. 1981. N 2. P. 99–113.
6. Мірошниченко О.А. Профілактика «синдрому» професійного вигорання у працюючих в екстремальних умовах : навч. посіб. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2013. 155 с.
7. Сіроха Л.В. Психологічні особливості емоційного вигорання у вчителів початкової школи. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2018. № 3(1). С. 201–205.
8. Трошин В.Д. Стресс и стрессогенные расстройства: диагностика, лечение, профилактика : научное издание. Москва : МИА, 2007. 784 с.
9. Водопьянова Н.Е., Старченкова Е.С. Синдром выгорания. Диагностика и профилактика : практ. пособие. Москва: Юрайт, 2017. 343 с.
10. Зливков В.Л., Лукомська С.О., Федан О.В. Психодіагностика особистості у кризових життєвих ситуаціях : навч. посіб. Київ : Педагогічна думка, 2016. 219 с.
Published
2021-11-12
How to Cite
Liashevych, A. M., & Lupaina, I. S. (2021). PSYCHO-EMOTIONAL BURNOUT OF A TEACHER OF A HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTION IN THE EDUCATIONAL PROCESS. Pedagogical Sciences: Theory and Practice , (2), 170-175. https://doi.org/10.26661/2522-4360-2021-2-27
Section
SECTION V. SOCIAL PEDAGOGY