ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)

Анотація

У статті досліджено формування мовленнєво-комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти на заняттях із навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Акцентовано, що показником належного рівня комунікативності майбутніх фахівців є сприймання й відтворювання змісту почутого чи прочитаного, аргументоване викладання власних думок в усному та писемному мовленні. На основі вивчення низки наукових праць встановлено, що важливим аспектом у проведенні практичних занять з української мови (за професійним спрямуванням) є поєднання традиційних та інноваційних методів, прийомів та організаційних форм. Звернено увагу на те, що під час проведення занять викладач повинен враховувати лексичну, фонетичну та граматичну компетенції, які впливають на мовленнєвий розвиток особистості. Зазначено, що традиційним методом розвитку мовленнєвої культури здобувачів вищої освіти є комунікативно спрямовані навчально-тренувальні вправи. Ефективним є поєднання репродуктивних та продуктивних (творчих) вправ, що сприяють не лише аналізу інформації, а й креативному застосуванню набутих знань. Подано приклади рецептивних, репродуктивних та продуктивних вправ. Зауважено, що вправи перетворюють теоретичні відомості у систему практичних дій, тому, готуючи вправи, викладач повинен враховувати зміст теоретичного матеріалу, форми завдань та їх складність. Запропоновано використання дискусійних методів, які спонукають студентів до пошуку нової інформації, розвивають інтелектуальні та комунікативні здібності, сприяють не тільки нагромадженню знань, а й конструктивній діяльності. Подано приклад використання кейс-методу під час вивчення однієї з тем програмового матеріалу. Встановлено, що використання кейсу орієнтує студентів в інформаційному просторі, навчає оперативно працювати в команді, сприяє виробленню власної мотивації. Зауважено, що запорукою успіху у формуванні фахівця будь- якої галузі є компетентнісний підхід, який передбачає не лише засвоєння мовних норм, а й здатність особисто діяти чи взаємодіяти у колективі, набуті знання та досвід креативно застосовувати у різних мовленнєвих ситуаціях, бути готовим до успішної реальної діяльності.