ІНФОРМАЦІЙНО-ДІЯЛЬНІСНИЙ КОМПОНЕНТ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ В МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ДИТЯЧОЇ МУЗИЧНОЇ ШКОЛИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню емоційної стійкості учнів дитячої музичної школи, яка дозволяє простежити взаємозв’язок між даним утворенням та якістю учнівських виступів на заліках, іспитах, концертах тощо. Автор доводить, що стійкість характеризує несхильність до емоційних станів і процесів, деструктивних впливів внутрішніх та зовнішніх умов. Досліджуючи даний феномен в учнів дитячої музичної школи, автор виходить із визначення емоційної стійкості як готовності до вирішення емотивних ситуацій у концертно-виконавчій діяльності. У процесі виконавської діяльності емоційна стійкість зменшує негативний вплив сильних емоційних впливів, попереджає крайній стрес, сприяє виявленню готовності до дій у таких напружених ситуаціях. Це один із психологічних факторів надійності, ефективності та успіху діяльності в екстремальній обстановці, якою є публічний виступ. Інформаційно- діяльнісний компонент емоційної стійкості реалізує здатність до особистісного зростання, стабільність емоційного тону та сприятливого настрою, здатність до емоційно-вольової регуляції, адекватну ситуації мотиваційну напруженість. Досліджуючи інформаційно-діяльнісний компонент формування емоційної стійкості в музично-виконавській діяльності учнів дитячої музичної школи, автор розкриває сутність поняття «емоційна стійкість», її роль та значення у даному виді діяльності. Розкрито роль виконавської компетентності у визначенні емоційної стійкості учнів дитячої музичної школи. Із погляду автора, позитивний прояв інформаційно-діяльнісного компонента реалізує: здатність до повноцінної самореалізації, особистісного зростання зі своєчасним та адекватним вирішенням внутрішньоособистісних конфліктів (ціннісних, мотиваційних); відносну стабільність емоційного тону та сприятливого настрою, здатність до емоційно-вольової регуляції, адекватну ситуації мотиваційну напруженість. При цьому в учнів розвивається здатність протистояти зовнішнім впливам, слідуючи своїм намірам та цілям, удосконалюються процеси психічного самоврядування, саморегулювання, самоконтролю.