ДИДАКТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКІВ З ІНФОРМАТИКИ 80-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

Незважаючи на зміни в освіті та суспільстві, підручник залишається одним із найважливіших засобів навчання. Шкільний підручник з інформатики має майже тридцятисемирічну історію свого розвитку, протягом якого зазнавав суттєвих змін у змісті та структурі. Аналіз наукових праць із шкільного підручникотворення засвідчив, що проблема створення підручників з інформатики в 80-х роках XX століття залишилися поза увагою вчених. Тому в статті подано результати дослідження дидактичних та методичних особливостей шкільних підручників з інформатики 80-х років XX століття. За допомогою структурного аналізу з’ясовано структуру підручників, проаналізовано навчальний текст, блоки контролю, засвоєння знань, практичне засвоєння, ілюстративний матеріал. У ході дослідження проаналізовано підручники, які були впроваджені в українські школи в період з 1985 р. до кінця 80-х рр. ХХ ст. Описано хронологію створення пробних підручників з інформатики для школи. Наведено орієнтовні навчальні програми з курсу «Основи електронно-обчислювальної техніки», що дозволило автору виявити динаміку змін у змісті. Досліджено тенденції при створенні навчальної літератури з інформатики. Виявлено, що з появою електронно-обчислювальних машин у закладах освіти та їх упровадження в навчальний процес було розроблено варіанти навчальних програм машинного та безмашинного курсу інформатики. Також було виявлено, що спільними ознаками у підручниках є орієнтування на програмування та алгоритмізацію, дотримання вимог навчальної програми. Відмінними ознаками є виклад матеріалу, ілюстративний матеріал, послідовність вивчення тем, апарат орієнтування. Загальною тенденцією у створенні навчальної літератури з інформатики у 1980-х роках ХХ ст. було спрямування на вивчення алгоритмізації та програмування, а блоки контролю та перевірки були націлені на практичне вирішення задач із математики та фізики за допомогою алгоритмів.