ДІЯЛЬНІСТЬ ІСТОРИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ (XIX – ПОЧАТОК XX СТОЛІТТЯ)

Анотація

Статтю присвячено створенню та діяльності історичних факультетів у закладах вищої освіти. У дослідженні наголошується, що нині перед освітою постають нові завдання: не лише дати молодій особистості ґрунтовні знання, а й забезпечити реалізацію можливостей використовувати їх творчо. Непересічне значення в цьому процесі належить закладам вищої освіти, які покликані формувати не лише фахівця, а й інтелектуально розвинену, духовно й морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, здатну творчо підходити до розв’язання завдань соціального, професійного й особистісного змісту в їх органічній єдності. Одним із шляхів реалізації окреслених завдань є цілеспрямована та спеціально організована діяльність окремих структурних підрозділів у системі роботи закладів вищої освіти (факультети, кафедри, молодіжні організації, студентське самоврядування тощо). Розв’язання їх можливе лише за умови якісного оновлення та модернізації вітчизняної освіти, зокрема історичної. Автором розглянуто діяльність історичних факультетів у Харківському, Київському та Новоросійському університетах, оскільки у визначений період університети мали стати центрами навчальних округів. З’ясовано, що українські університети ХІХ століття мали уніфіковану структуру і традиційно складалися із чотирьох факультетів: юридичного, медичного, фізико-математичного та факультету, який був створений ще в 1804 році як філософський і лише до 1863 року трансформувався в історико- філологічний. Проаналізовано Статути, які були ухвалені в досліджуваний період і реґламентували діяльність факультетів. Автором представлений адміністративний склад факультету, кафедри, що закріплювалися за факультетом, і професорсько-викладацький склад. З’ясовано, що до загальних курсів належали: богослов’я, логіка та психологія, грецька та латинська мови, історія всесвітньої літератури, середньовіччя і європейської нового періоду, політична економія, історія російської літератури. Спеціальними для історичного відділення були: всесвітня історія стародавнього світу, середніх віків і нового часу, російська історія, історія слов’янських народів, церковна історія й історія філософії.