ПРОБЛЕМА ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАВДАНЬ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ: СВІТОВА І ВІТЧИЗНЯНА ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА
Анотація
У статті проаналізовано неефективність навчального процесу та його організації впродовж пандемії коронавірусу, адже зникла приваблива для науковців донедавна основа – конструктивізм як методологічний підхід до побудови онлайн-курсів і співпраця як основний принцип навчальної взаємодії. Доведено, що у процесі комп’ютерно-опосередкованого навчання у співпраці студенти повинні бути зацікавленні обміном ідей, перспективних думок щодо використання набутих знань, ділитися набутим досвідом для вирішення проблемних завдань, а також мотивовані в навчанні. На жаль, незначна увага приділяється питанню підготовки педагога змістовно насичувати таку взаємодію у процесі комп’ютерно-опосередкованого навчання, залучаючи студентів чи учнів до створення (конструювання) власного навчального змісту крізь призму навчального досвіду у співпраці. Це, у свою чергу, приноситиме користь студентам, заохочуватиме їх до співпраці. Інтенсивність участі студентів в обміні навчальною інформацію у груповій освітній взаємодії набагато вища, ніж у процесі традиційного, так званого контактного навчання, а це підвищуватиме рівень знань студентів і результативність їхнього навчання. Також проведене спостереження за молодими вчителями, які набувають досвіду та компетентності проведення уроків із використанням цифрових технологій іорганізації дистанційного навчання, тобто чи молоді наставники теж наслідують своїх наставників під час навчання у вищому навчальному закладі, чи отримують інформацію та важливі поради з інших джерел. Проблема підготовки майбутнього вчителя іноземних мов до організації навчального процесу в умовах змішаного навчання залишається не досить дослідженою в українській науці та педагогіці. Деякі публікації згадують про змішане навчання, яке використовується у вищих навчальних закладах України для професійної підготовки майбутніх учителів щодо професійної педагогічної діяльності, але досить часто науковці негативно трактують саме змішане навчання, а також ефективність змішаного навчання.
Посилання
2. Рафальська О.О. Інформаційна технологія багатосценарної організації освітнього процесу : автореф. дис. … канд. тех. наук : 05.13.06, Київ, 2016, 22 с. 3. Саєнко Н.В. Перспективи використання змішаного навчання у викладанні іноземної мови у ВНЗ. Теорія та методика навчання і виховання. 2017. № 41. С. 127–137.
4. Фальштинська Ю.В. Підготовка майбутніх викладачів іноземних мов до організації дистанційного навчання : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04. Вінниця, 2019, 302 с.
5. Communication in a web-based conferencing system: The quality of computer mediated interactions / C. Angeli et al. British Journal of Educational Technology. 2003. № 34 (1). P. 31–43.
6. Chacon F. Transforming Classroom Professors into Virtual Class Mentors. 2001. С. 1. URL: http://www. unesco.org/iau/tfit_denmark-chacon.html (дата звернення: 26.10.2020).
7. Choi H., Park J. Difficulties that an online novice instructor faced. The Quarterly Review of Distance Education. 2006. № 7 (3). P. 317–322.
8. Collins M., Berge Z.L. Introduction to Volume Two. Computer Mediated Communication and the On-Line Classroom / Z.L. Berge, M.P. Collins (Eds.). Cresskill, NJ : Hampton Press, 1995. Vol. 2. P. 1–10.
9. Comeaux P., McKenna-Byington E. Computer-mediated communication in online and conventional classroom: Some implications for instructional design and professional development programmes. Innovations in Education and Teaching International. 2003. № 40 (4). P. 348–355.
10. Students’ experiences with collaborative learning in asynchronous computer-supported collaborative learning environments / S. Dewiyanti et al. Computers in Human Behavior. 2007. № 23. P. 496–514.
11. Garrison D.R., Cleveland-Innes M. Facilitating cognitive presence in online learning: Interaction is not enough. The American Journal of Distance Education. 2005. № 19 (3). P. 133–148.
12. Garrison D.R., Kanuka H. Blended learning: Uncovering its transformative potential in higher education. The Internet & Higher Education. 2004. № 7. P. 95–105. 13. Jonassen D.H., Kwon H.I. Communication patterns in computer-mediated and face-to-face group problem solving. Educational Technology Research & Development. 2001. № 49. P. 35–51.
14. Kelly D.K. Modeling Best Practices in Web-Based Academic Development. Applied e-learning and e-teaching in higher education. New York : Hershey, 2009. P. 35–55.
15. B-MELTT: Blending MOOCs for English Language Teacher Training / M. Orsini-Jones et al. ELT Research Papers. London : British Council, 2018. 48 р.
16. Puntambekar S. Analyzing collaborative interactions: Divergence, shared understanding and construction of knowledge. Computers & Education. 2006. № 47. P. 332–351.
17. Sharpe R., Pawlyn J. The Role of the Tutor in Blended E-Learning: Experiences from Interprofessional Education. Applied e-learning and e-teaching in higher education. New York : Hershey, 2009. P. 18–34.
18. Simpson M., Anderson B. Redesigning Initial Teacher Education. Effective blended learning practices: evidence-based perspectives in ICT-facilitated education / E. Stacey, P. Gerbic (Eds.). New York : Hеrshey ; Information Science Reference, 2000. P. 62–78.
19. Young A. Structuring asynchronous discussions to incorporate learning principles in an online class: One professor’s course analysis, MERLOT. Journal of Online Learning and Teaching. 2008. № 4 (2). P. 218–224.
20. Zhu C. Student Satisfaction, Performance, and Knowledge Construction in Online Collaborative Learning. Educational Technology & Society. 2012. № 15 (1). P. 127–136.