ФОРМУВАННЯ ВІДКРИТОГО ОСВІТНЬОГО ТА ІНФОРМАЦІЙНО- КОМУНІКАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА УНІВЕРСИТЕТУ ЯК СПОСІБ МІЖНАРОДНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ У СФЕРІ ОСВІТИ ТА НАУКИ
Анотація
Сьогодні відсутнє універсальне визначення поняття «відкрита освіта» та пов’язаних із нею «відкритих освітніх ресурсів», суть яких спирається на ряд міжнародних документів, зокрема Кейптаунську та Шотландську декларації відкритої освіти. У статті узагальнено зміст понять «відкрита освіта», «відкриті освітні ресурси» та «інформаційно-комунікаційне освітнє середовище». Відкрита освіта вимагає відкритого освітнього середовища, тобто системи, яка покращує інформаційно-ресурсне забезпечення навчання та розширює репертуар ефективних засобів навчання, інформаційно-комунікаційних і педагогічних технологій у закладі вищої освіти. Три складові (фізична, психологічна й інтелектуальна) такої системи забезпечують роботу її суб’єктів (керівництва, педагогічних працівників і здобувачів освіти) з об’єктами (засобами) навчання. Проведений аналіз підтвердив функціонування структурованого відкритого освітнього інформаційно-комунікаційного середовища в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, що охоплює взаємодію семи основних підсистем: управління університетом, управління документообігом, підтримка навчального та наукового процесів, подання університету у вебсередовищі, керування взаємодією між внутрішніми та зовнішніми інформаційними ресурсами, управління якістю інформаційних активів та керування апаратними ресурсами. Описаний вебсайт університету, як основна форма активності закладу вищої освіти в глобальній мережі, є ефективним засобом Інтернет-комунікації. З’ясовані особливості роботи Науково-технічної бібліотеки Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу та його електронного репозитарію, які забезпечують вільний доступ до освітніх і наукових ресурсів, відповідно до рекомендацій Будапештської ініціативи відкритого доступу щодо відкритих журналів та самоархівування. Зауважено вагомість створення бази електронних навчальних комплексів суголосно до вимог відкритого освітнього контенту. Сформульовано ряд пропозицій для вдосконалення організації освітнього простору та покращенню якості освіти.
Посилання
2. Биков В.Ю. Інноваційний розвиток суспільства і сучасні мережні технології систем відкритої освіти. Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: зб. наук. праць / за ред. Л.Л. Товажнянського, О.Г. Романовського. Вип. 23-24(27-28). Харків : НТУ «ХПІ», 2009. C. 24–49.
3. Відкрита освіта: Колективний розвиток освіти через відкриті технології, відкритий контент і відкрите знання / За редакцією Тору Іійосі та М. С. Віджая Кумара. Передмова Джона Сілі Брауна. Пер. з англ. А. Іщенка та О. Насика. Київ : Наука, 2009. 256 с. ULR: https://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/KNIGI_2009_2/vidkryta_osvita_2009.pdf (дата звернення: 05.03.2023).
4. Гуревич Р.С., Гуржій А.М., Кадемія М.Ю. Інформаційно-комунікаційні технології в професійній освіті : монографія. Вінниця : ТОВ Нілан, 2016. 112 с.
5. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу : вебсайт. ULR: ІФНТУНГ, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (nung.edu.ua) (дата звернення: 12.05.2022).
6. Лещенко М.П., Яцишин А.В. Відкрита освіта у категоріальному полі вітчизняних і зарубіжних учених. Інформаційні технології і засоби навчання. 2014. Т. 39. Вип. 1. С. 1–16. ULR: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2014_39_1_3 (дата звернення: 16.03.2023).
7. Положення про електронні навчальні курси Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Введене у дію наказом ректора 20.05.2022. № 116. ULR: https://cutt.ly/mH4KmX6(дата звернення: 22.05.2022).
8. Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року : Указ Президента України від 30.09.2019 № 722/2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text (дата звернення: 12.02.2022).
9. Чумак А.С., Бондаренко Т.В. Інформаційно-освітнє середовище вищого навчального закладу. Кафедра інформатики і інформаційно-комунікативних технологій Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини : вебсайт. ULR : https://informatika.udpu.edu.ua/?page_id=1331 (дата звернення: 12.02.2022).
10. Янишин С., Опар Н. Інформаційно-комунікаційні технології систем відкритої освіти. Інформація та документ у сучасному науковому дискурсі: зб. тез доповідей VIІ Всеукраїнської дистанційної науково-практичної конференції. (Івано-Франківськ, 20 травня 2022 р.). Івано-Франківськ : ІФНТУНГ, 2022. С. 120–124.
11. Budapest Open Access Initiative. URL: https://www.budapestopenaccessinitiative.org/ (Accessed: 07.05.2022).
12. Cape Town Open Education Declaration : Unlocking the Promise of Open Educational Resources. Cape Town, South African Republic. 15.09.2007. URL: https://www.capetowndeclaration.org/read/ (Accessed: 07.05.2022).
13. Elements of open education: An invitation to future research. The International Review of Research in Open and Distributed Learning. 2020. Vol. 21(3). P. 319–334. URL: https://doi.org/10.19173/irrodl.v21i3.4659. (Accessed: 07.05.2022).
14. Global Education Consortium. Global Network for Open Education. URL: http://www.oeconsortium.org/(Accessed: 14.04.2022).
15. OER policy and Higher Education: Current trends and Future Perspectives. Cat VI – Expert Committee UNESCO. Paris Online. 18.05. 2022. URL: OER policy and Higher Education: Current trends and Future Perspectives (unesco.org) (Accessed: 18.05.2022).
16. Scottish Open Education Declaration. Open Scotland. URL: http://openscot.net/declaration/ (дата звернення: 14.04.2022).
17. Tissot, Ph. Terminology of European education and training policy : a selection of 130 key terms. Second edition. Luxembourg : Publications office of the European Union, 2014. 338 p. 42. ISSN 2310-9653. URL: https://www.cedefop.europa.eu/files/4117_en.pdf. (Accessed: 07.05.2022).