ВОКАЛЬНІ ЗВУКИ ТА ЇХ КОМУНІКАТИВНЕ ЗНАЧЕННЯ В МУЗИКОТЕРАПЕВТИЧНІЙ РОБОТІ З ДИТИНОЮ ІЗ СИНДРОМОМ РЕТТА
Анотація
У статті викладено форми вокальних звуків та їх комунікативне значення, отримані в процесі дослідження спілкування з дитиною з синдромом Ретта під час індивідуального сеансу музичної терапії. Недостатність досліджень в сфері вокальної комунікації з дітьми з синдромом Ретта наштовхнула авторів на розгляд цієї теми.
Матеріал статті – це емпіричні дані, зібрані на практичних заняттях з музичної терапії в початковій школі з дитиною, яка має синдром Ретта. Спосіб дослідження носить етнографічний характер і комбінований з відеоаналізом означених відрізків вокальної комунікації між дитиною та музичним терапевтом. Порівняльний аналіз емпірічних данних свідчить, що дитина здатна спілкуватися за допомогою вокальних звуків під час музикотерапевтичної взаємодії. Спосіб вокалізації дитини не має специфічних особливостей, проте надає комунікативного значення в тому випадку, коли музичний терапевт приймає та інтерпретує ці вокальні звуки безпосередньо під час комунікативної музичної взаємодії.
Посилання
2. Duvner T. (2006) Barnenevro-psykiatri. N.W. Damm & Søn, 2.opplag.
3. Elefant C. (2002) Enhancing Communication in Girls with Rett Syndrome through Songs in Music Therapy. Aalborg University.
4. Elefant C., Lotan, M. (2004) Rett Syndrome: Dual intervention-music and physical therapy. Nordic Journal of Music Therapy, 13 (2), 172-182.
5. Hill S. (1997) The relevance and value of music therapy for children with Rett syndrome. British Journal of Special Education, 24 (3), 124-128.
6. Holck U. (2007) An Ethnographic Descriptive Approach to Video Microanalysis. In: T.Wosch and T. Wigram. Microanalysis in Music Therapy. Methods, Techniques and Applications for Clinicians, Researchers, Educators and Students. Jessica Kingsley Publishers, London and Philadelphia.
7. International Rett Syndrome Foundation [IRSF] (2008). Internet site: http://www.rettsyndrome.org/
8. Kerr A. (2002) Rett Disorder. In: P.Howlin (Ed.) Outcomes in Neurodevelopmental and Genetic Disorders. Part 10. Cambridge University Press.
9. Merker B., Bergström-Isacsson, M. & Engerström, I. (2001) Music and the Rett Disorder: the Swedish Rett Center survey. Nordic Journal of Music Therapy, 10 (1), 43-53.
10. Norsk Forening for Rett Syndrom [NFRS](2008). Internet side: http://www.rettsyndrom.no
11. Tetzchner, S. (1997) Rett-syndrom og kommunikasjon. I: Ruud, E. og Nilsson, B. (Red.) Hver for seg små – sammen store. Mest om sjeldne funksjonshemninger, men også om mestring og retten til ikke å kjenne sin diagnose. Frambu – Senter for sjeldne funksjonshemninger og smågruppesenteret, Rikshospitalet, Oslo.
12. Vassend, O. (1997) Kommunikasjon og pasientbehandling. Praktisk psykologi for helsepersonell med eksempler fra odontologi. SPARTACUS FORLAG A/S, Oslo.
13. Vedeler L. (1989) Barns kommunikasjon i rollelek. 2. Opplag, Universitetforlaget AS
14. Wigram T. (1991) Music Therapy for a girl with Rett’s syndrome: Balancing structure and Freedom. In: K.E. Bruscia (Ed.) Case Studies in Music Therapy. Barcelona Publishers.
15. Wigram T. & Elefant (in press). Nurturing Engagement with Music for People with PDD: Autistic Spectrum Disorder and Rett Syndrome. In: Malloch, S. and Trevarthen, C. (Ed.) Communicative Musicality: Narratives of Expressive Gesture and being Human. Oxford: Oxford University Press.
16. Wigram T. & Lawrence, M. (2005) Music therapy as a tool for assessing hand use and communicativeness in children with Rett syndrome. Brain & Development, 27 (Supp.1), Pp.95-96.
17. Yasuhara A. & Sugiyama Y. (2001) Music therapy for children with Rett syndrome. Brain & Development, 23 (pp.82-84).