ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Анотація

Статтю присвячено одній з актуальних проблем формування професійної та комунікативної компетентності майбутніх фахівців економічних спеціальностей. Зокрема, визначено сутність поняття «компетентність» у філософському аспекті, описано загальнонаукові підходи до концептуалізації цього поняття. На основі з’ясування співвідношення категорій «компетенція» та «компетенції» з’ясовується сутність цих понять та пояснюється їхня специфіка використання в українській практиці. Мета статті – з’ясувати основні компоненти комунікативної компетентності майбутніх фахівців економічних спеціальностей у процесі професійної підготовки. Компетенції трактуються як системно організований потенціал особистості, який інтегрує комплекс творчих ресурсів для здійснення її діяльності, формує її здатність застосовувати знання, уміння та навички як фахівця у майбутній професійній діяльності. Поняття компетентності формують когнітивні, операційні навички, мотиваційний, етичний, соціальний та поведінковий компоненти. Мовна здатність у структурі професійної компетентності визначається як складова частина властивостей особистості професіонала. Від рівня її засвоєння великою мірою залежить не лише якість майбутнього професійного спілкування та комунікативних взаємодій, а й уміння користуватися загальнопрофесійною мовою та досягати особистих наукових досягнень. Студенти вищих навчальних закладів економічного профілю можуть розвинути належний рівень мовної та комунікативної компетенції за умови розвитку професійних компетенцій і навичок у мові, мовленні та спілкуванні. Основними вміннями є: добір мовних засобів відповідно до комунікативних умов різних стилів і жанрів; володіння мовними засобами (особливо термінологією) відповідно до норми сучасної української літературної мови; редагування різних типів текстів у науковому та офіційно-діловому стилях; ефективне спілкування у процесі професійної діяльності.