ОСОБЛИВОСТІ СПІВПРАЦІ МЕНТОРІВ З УЧАСНИКАМИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Анотація
У статті розглянуто особливості співпраці менторів з учасниками освітнього процесу у закладах вищої освіти, що сприяє наближення вищої освіти в Україні до європейських і світових стандартів та є необхідністю прогресивного розвитку освітньо-наукового простору держави. ЗВО, працюючи в режимі воєнного стану, стикаються з викликами освітньої, психологічної, соціальної адаптації студентів із числа осіб, що є внутрішньо переселеними, колишніми і діючими військовими, осіб, що перебували на окупованих територіях, а також іноземних студентів. Доведено, що менторська діяльність охоплює широке коло взаємодії зі студентом, представниками ЗВО та професійною сферою. Належний рівень педагогічної майстерності, комунікативної культури, інтелектуального потенціалу є запорукою успішного менторства. Акцентовано увагу на важливості залучення фахівця зі знанням іноземної мови у роботі зі студентами іноземцями. Це повинен бути учасник освітнього процесу або ж особа, що має певний педагогічний досвід, адже формального перекладача недостатньо. Цей фахівець повинен активно долучатися до менторської діяльності, одночасно спрощуючи процес спілкування і взаєморозуміння між сторонами. Зазначено, що отриманий досвід і результати спостережень за процесом менторства з різними категоріями студентів сприятимуть розширенню поля педагогічної діяльності як конкретного викладача ментора, так і представників ЗВО та допоможе скоригувати підходи в освітньому процесі відповідно до вимог часу і потреб студентів саме цього конкретного закладу вищої освіти. Акцентовано, що сьогодні представники українських ЗВО стикнулися з особливостями і реаліями освітньо-соціальної адаптації студентів, що зазнали фізичних і психологічних травм, перебуваючи в зоні проведення активних бойових дій. Адаптаційно-реабілітаційний процес попри фахову психологічну допомогу повинен бути комплексним, злагодженим, щоб студент не відчував себе «чужим» у ЗВО. Це новий, хоча і трагічний, досвід та виклик для менторської роботи.
Посилання
2. Киричок А.П., Киричок Т.Ю. Педагогічна компетентність викладача. Упровадження інноваційних методів навчання у практичну діяльність викладача закладу вищої освіти : навчальний посібник. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. 57 с.
3. Іваницька О.С. Особливості впровадження тьюторства та менторства у закладах вищої освіти України. Молодий вчений. 2019. № 1(65). С. 61–63.
4. Уварова А. Менторство «win-win»: до чого готуватися та як не стати баластом. Портал ГУРТ. 2023. https://gurt.org.ua/news/informator/88608/.
5. Rose G.L, Rukstalis M.R, Schuckit M.A. Informal mentoring between faculty and medical students. Acad Med. 2005 Apr; 80 (4): 344-8. https://journals.lww.com/academicmedicine/Fulltext/2005/04000/Informal_Mentoring_Between_Faculty_and_Medical.7.aspx.
6. Новик І., Венгловська О. Наставництво: професійна підтримка та розвиток педагогів. Київ : УІРО, 2023. 111 с.
7. Довженко Т.О., Небитова І.А., Шишенко В.О. Роль менторства у професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи. Теорія та методика навчання та виховання. 2021. № 51. С. 77–87.
8. Річардсон В. Хто потрібен сучасному учневі: вчитель чи ментор? Освіторія. 2023. https://osvitoria.media/opinions/hto-potriben-suchasnomu-uchnevi-vchytel-chy-mentor/.