РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПІВ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ТА ДИФЕРЕНЦІАЛІЗАЦІЇ НА ЗАНЯТТЯХ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Анотація

У статті розглянуто систему та підходи індивідуалізації та диференціації у процесі вивчення іноземної мови у вищій школі. Визначені чинники, які впливають на їх функціонування у процесі роботи на заняттях. Проаналізовано окремі проблеми та шляхи їх подолання. Визначено можливості для створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу особистості, розвитку її мислення та розуміння кінцевої мети та завдання вивчення іноземної мови. Проілюстровано методи та прийоми підвищення когнітивної активності студентів на заняттях і підсилення їхньої мотивації. У статті розглянуто погляди вчених Н.П. Волкової, Г.Р. Гаврищака, О.М. Шпарика на індивідуалізацію та диференціацію як на домінанти й органічні складові частини навчально-виховного процесу. Праці цих науковців стали теоретично-методологічним підґрунтям проведених досліджень. Зазначені принципи допомагають знайти дієві засоби для викладання іноземної мови та результативного її вивчення. Не можна забувати й у вищій школі, що головним впливом на студента є його настрій, цікавість, потяг, зосередженість, здивування. Здатність стимулювати бажані нам психічні стани потребує процесу індивідуалізації та диференціації кожного студента. Унікальним підходом має бути вся система виховання та навчання особистості. У статті описано технологію реалізації вищезгаданих принципів на заняттях англійської мови у вищій школі. Узагальнено різні підходи до понять диференціації та індивідуалізації, а також дотичних до них понять. Проілюстровано використання внутрішньої диференціації для роботи у групах і метод кластера для посилення когнітивного розвитку кожної особистості під час вивчення іноземної мови у вищій школі. Порушено проблему широкого спектра можливостей даних принципів в умовах зміни системи соціальних взаємозв’язків, правил поведінки студентів у нових реаліях життя. Акцентовано на важливості нових вимог до системи освіти: гнучкості, адаптивності, зворотного зв’язку, швидкого реагування на зміни в соціальному середовищі, співпраці із психологами. Розглянуто можливі засоби організації роботи студентів у групах і окремо. Визначені перспективи подальших досліджень у даному напрямі.