ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ, СТРУКТУРА ТА УМОВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Анотація

Сучасне життя вимагає від закладів вищої освіти підготовки висококваліфікованих фахівців, які не лише вміють працювати і якісно виконувати свої професійні обов’язки, але й володіють додатковими здібностями, однією з яких є комунікація. Відповідно, комунікативна компетентність має найбільше значення для особистісної реалізації та розвитку людини з перших її кроків у системі освіти, її активної громадянської позиції, соціальної інтеграції та працевлаштування. У процесі здобуття початкової освіти учні розвивають комунікативну компетентність, яка набуває певних характеристик. У Державному стандарті початкової освіти комунікативна компетентність визначається як здатність особистості застосовувати свої знання мови, взаємодіяти з безпосереднім оточенням та віддаленими людьми, а також подіями, розвивати навички колективної роботи та виконувати різні соціальні ролі в конкретних комунікативних ситуаціях. З цієї точки зору комунікативна компетентність містить три складові: мовну, мовленнєву і соціокультурну, а також має першопочаткову мету – формування культури усного та писемного мовлення як засобу вільного спілкування і самовираження. У статті визначено місце комунікативної компетентності особистості серед ключових компетентностей, формування яких залежить від обов’язкових результатів навчання, представлено психологічне підґрунтя розвитку комунікативної компетентності особистості, проаналізовано різні наукові погляди на структуру комунікативної компетентності майбутніх учителів, зокрема початкової школи, акцентовано увагу на особливу роль педагогічного спілкування як важливої складової частини комунікативної компетентності, а також визначено умови її сталого вдосконалення у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів. Робота дає змогу перейти до визначення поняття готовності майбутніх учителів початкової школи до формування комунікативної компетентності молодших школярів у процесі навчання англійської мови та визначити її критерії, показники та рівні для подальшого експериментального дослідження.