КЛІМАТИЧНА ОСВІТА ДЛЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Г. О. Цигура

doi:10.26661/2786-5622-2024-2-12

Г. О. Цигура Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка https://orcid.org/0000-0002-2998-7537

DOI: https://doi.org/10.26661/2786-5622-2024-2-12

Ключові слова: кліматична грамотність, освіта, сталий розвиток, студенти факультету фізичного виховання

Анотація

У статті висвітлено особливості інтеграції кліматичних питань у професійну підготовку майбутніх фахівців фізичної культури і спорту. За результатами аналізу наукової та науково-методичної літератури з’ясовано, що питання кліматичної освіти є надзвичайно актуальним у країнах Європейського Союзу та більшості розвинених країн світу й здійснюється через заклади формальної освіти, тоді як в Україні воно мало обговорюється в наукових колах і є прерогативою громадських організацій. Спорт є масовою і достатньо впливовою галуззю на громади в усіх куточках планети. За кордоном ця галузь активно долучена до реалізації сталого розвитку. Оскільки кліматична освіта є складовою частиною освіти для сталого розвитку, показано реалізацію кліматичної освіти майбутніх фахівців фізичної культури і спорту в межах навчального курсу «Сталий розвиток у фізичній культурі і спорті». Зауважено, що слухачі курсу вивчають як традиційні питання про клімат: причини зміни клімату, вплив людської діяльності на клімат, наявні та можливі небезпечні наслідки зміни клімату, шляхи протидії та адаптації до зміни клімату; так і ключові моменти, які стосуються впливу зміни клімату на спорт: теплові хвилі та відсутність природного снігового покриву, які змушують змінювати час проведення спортивних змагань; проблеми зі здоров’ям спортсменів внаслідок високих температур повітря; пошкодження ігрових поверхонь через екстремальні температури, тривалі періоди посухи, повеней; несезонні опади, що змушують скасовувати або припиняти спортивні змагання; пошкодження будівель та інфраструктури через сильні шторми; необхідні заходи щодо адаптації до клімату під час розроблення нового або оновленого місця проведення спортивних змагань. Також розглянуто вплив спортивної галузі на клімат; позитивні практики спорту для захисту атмосфери та протидії зміні клімату; розроблення методичних та дидактичних матеріалів з кліматичних питань для використання їх у професійній діяльності майбутнього фахівця фізичної культури і спорту під час фізкультурно-оздоровчих, спортивних занять та спортивно-масових заходів. В майбутньому це дасть змогу охопити кліматичною освітою всі верстви населення, які є дотичними до фізичної культури і спорту.

Посилання

1. Мосаєв Ю., Дерев’янко Н. Методичний посібник з питань організації та впровадження навчальних занять з кліматології в закладах освіти. Запоріжжя: ГО «Центр ініціатив молоді», 2020. 64 с.
2. Cтань експертом з кліматичного лідерства разом із СНАУ! URL: https://jm.snau.edu.ua/2022/12/22/ctan-ekspertom-z-klimatichnogo-liderstva-razom-iz-snau.
3. Українська кліматична мережа. Звіт про діяльність за 2021 рік. URL: https://ucn.org.ua/wp-content/uploads/2022/03/%D0%A0%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82-%D0%A3%D0%9A%D0%9C-2021_compressed-6.pdf.
4. Український екологічний клуб «Зелена хвиля». Розробка шкільних навчально-методичних комплексів з кліматичної освіти. URL: https://ecoclubua.com/category/activities/current_activity/schoolmetodical-complexes.
5. Цигура Г. Специфіка організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до освітньої діяльності для сталого розвитку. Актуальні питання гуманітарних наук. 2022. № 51. С. 711–716.
6. Цигура Г. Сутність і структура готовності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до освітньої готовності для сталого розвитку. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Шевченка. Серія: Педагогічні науки. 2020. Вип. 10 (166). С. 191–196.
7. Becker G. Climate Change Education for Sustainable Development in Urban Educational Landscapes and Learning Cities. Experiences Perspectives from Osnabrück. In: Azeiteiro, U., Akerman, M., Leal Filho, W., Setti, A., Brandli, L. (eds) Lifelong Learning and Education in Healthy and Sustainable Cities. World Sustainability Series. Springer, Cham. 2018. https://doi.org/10.1007/978-3-319-69474-0_26.
8. Climate Literacy. The Essential Principles of Climate Sciences. A climate-oriented approach for learners of all ages. A Guide for Individuals and Communities. Second Version: March 2009. URL: https://digital.library.unt.edu/ark:/67531/metadc11961/m2/1/high_res_d/climate-literacy-booklet.pdf.
9. George D., Clewett J., Birch C., Wright A., Allen W. A professional development climate course for sustainable agriculture in Australia. Environmental Education Research. 2009. № 15 (4). Р. 417–441. https://doi.org/10.1080/13504620902946978.
10. Harker-Schuch I., Watson M. Developing a Climate Literacy Framework for Upper Secondary Students. In: Leal Filho, W., Hemstock, S. (eds) Climate Change and the Role of Education. Climate Change Management. Springer, Cham. 2019. https://doi.org/10.1007/978-3-030-32898-6_17.
11. IPCC. AR6 Synthesis Report: Climate Change 2023. https://www.ipcc.ch/report/sixth-assessment-report-cycle.
12. Lowrey J., Ray A., Webb R. Factors influencing the use of climate information by Colorado municipal water managers. Climate Research. 2009. № 40. Р. 103–119. https://doi.org/10.3354/cr00827.
13. Martin A.M., Chambers L.H., Pippin M.R., Spruill К. NASA Innovations in Climate Education (NICE): Maximizing and Measuring Impact. Communicating science: a national conference on science education and public outreach. Proceedings Paper Conference on Communicating Science – A National Conference on Science Education and Public Outreach. Tucson, AZ. August 04–08, 2012. Vol. 473. P. 365–368.
14. Molthan-Hill P., Worsfold N., Nagy G.J., Leal Filho W., Mifsud M. Climate change education for universities: A conceptual framework from an international study. Journal of Cleaner Production. 2019. № 226. Р. 1092–1101. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2019.04.053.
15. Ozbay G., Sriharan S., Fan C. Enhancing environmental science curriculum: climate change and adaptation studies through effective communications via videoconferencing, e-learning, and international experience in Australia. Inted 2014: 8th international technology, education and development conference. Valencia, Spain, March 10–12, 2014. P. 1–10. URL: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000366835100001/
16. Selvaraju R., Balasubramanian T.N., Huda A.K.S., George D.A. Farm Decision Making Using Climate Information: Characterizing the Decision Profiles of Southern Indian Crop Farmers. Outlook on Agriculture. 2005. № 34 (1). Р. 23–31. https://doi.org/10.5367/0000000053295097.
17. Szczepankiewicz E.I., Fazlagić J., Loopesko W.A. Conceptual Model for Developing Climate Education in Sustainability Management Education System. Sustainability. 2021. № 13. Р. 1241. https://doi.org/10.3390/su13031241.
18. Tsyhura H. Education for sustainable development in the training of future specialists in physical culture and sports. Modern approaches to ensuring sustainable development: Collective Мonografia / edited by V. Smachylo, O. Nestorenko. Katowice: Wydawnictwo Wyższej Szkoły Technicznej w Katowicach, 2023. S. 657–665 DOI: 10.54264/M020.
19. UNESCO. Climate change education. ED/ADG/2013/01. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000222117.
20. van de Ven D. J., González-Eguino M., Arto I. The potential of behavioral change for climate change mitigation: a case study for the European Union. Mitig Adapt Strateg Glob Change. 2018. № 23. Р. 853–886. https://doi.org/10.1007/s11027-017-9763-y.