МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК СИСТЕМОУТВОРЮЮЧА СКЛАДОВА ЧАСТИНА МУЗИЧНОЇ ПЕДАГОГІКИ

Анотація

Статтю присвячено проблемним питанням методології педагогіки музичної освіти. Розглянуто методологічні позиції дослідження музикально-педагогічного процесу та його сутнісних характеристик: синтез загальнонаукового філософського знання, багатоаспектність впливу музики на особистість, які забезпечують специфіку предмета діяльності через алотропність, пріоритет емоційно сприйнятої інформації, інтеграцію миттєвого переживання музики та лінійного проживання духовного досвіду, субʼєктність музичного твору, емоціогенні фактори музично-педагогічного процесу. Визначено причини диспропорції у взаємодії філософського, загальнонаукового, конкретно-наукового та технологічного рівнів у музично-педагогічному знанні на сучасному етапі його розвитку. Охарактеризовано потребу впровадження педагогічних дослідницьких програм та освітніх проєктів у практику у їх науковому, управлінському та ресурсному супроводі, удосконалення індивідуальних освітніх практик навчання та виховання в мистецько-педагогічних закладах освіти. Зафіксовано роль ідеалу та педагогічних цінностей для вибору стратегії розвитку та вдосконалення музично-педагогічної практики. Доведено, що до основних методів дослідницької роботи вчителя музичного мистецтва належать також вивчення, теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури з вибраної проблеми та побудова на цій основі різноманітних теоретичних і методичних концепцій; що у своєму професійному вдосконаленні кожному педагогу-музиканту необхідно вчитися досліджувати самого себе, аналізувати (рефлексувати) свою професійну діяльність, діяльність колег і вихованців, осмислювати ефективність методів викладання, аналізувати результати конструювання змісту музичної освіти та намагатися сформулювати для себе вихідні установки, принципи цього дослідження, тому що за такої спрямованості зміст діяльності вчителя в галузі педагогіки музичної освіти набуває методологічного характеру.