ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА ВИЩОЇ ШКОЛИ

Анотація

У статті розглянуто організаційно-педагогічні умови розвитку емоційного інтелекту майбутнього педагога вищої школи: стимулювання емоційної самоідентифікації майбутнього магістра в процесі соціалізації шляхом створення емоційно забарвленого контекстного освітнього середовища; забезпечення фасилітації та інгібіції потоків емоційної інформації в педагогічній діяльності викладачів, корекція фахових стереотипів поведінки через насичення практичних занять суттєвими ознаками розвиненого емоційного інтелекту; стимулювання автономної емоційної поведінки через поступове розширення змісту фахового вдосконалення магістрантів. Соціальне замовлення, освітні вимоги, методологічні підходи, принципи професійної підготовки майбутніх педагогів вищої школи та освітні нормативні документи є структурними складовими теоретико- методологічного компонента моделі і слугують основою для розробки змісту цієї підготовки в аспекті розвитку емоційного інтелекту. Показано, що необхідною складовою компетентності майбутнього педагога вищої школи є компетентності, пов’язані з розвиненим емоційним інтелектом: здатність до ідентифікації і виявлення власних емоцій (вербальне або невербальне) та інших людей (невербальне сприйняття або емпатія); здатність до регуляції емоцій (власних та інших людей); здатність до використання емоцій у мисленні і діяльності (гнучке планування; творче мислення; переключення уваги; мотивація).