ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ: СУЧАСНИЙ КОНТЕКСТ

Анотація

У статті досліджується проблема формування ідентичності особистості як результату самовизначення та самоприйняття. Розкрито зміст поняття «ідентичність» у сучасній зарубіжній і вітчизняній психології, проведено теоретичний аналіз психологічних параметрів поняття «ідентичність», виявлено його неоднозначне трактування. Розглянуто кризу ідентичності як конфлікт між наявними стійкими структурами ідентичності людини та відповідним способом її входження у навколишній світ. Зроблено висновок, що криза ідентичності є неминучим і логічним етапом у розвитку особистості та досягненні гармонійної цілісності. Представлено аналіз психологічної структури ідентичності особистості. Цілі, цінності та переконання визначено як основні елементи ідентичності. Наголошено, що ідентичність має індивідуальний і соціальний початок, формується внаслідок взаємодії з іншими людьми через засвоєння виро- бленого способу спілкування. Наведено характеристику чотирьох можли- вих статусів досягнення ідентичності: досягнутої ідентичності, мораторію, передчасної ідентичності та дифузної ідентичності. Враховуючи особли- вості порушень ідентичності, встановлено, що головними ресурсами адап- тації є персональне коло оточення. Можливість довіряти та виникнення почуття захищеності у клієнтів дає змогу зберігати ідентичність у різних соціальних ситуаціях. Розглянуто та відібрано ефективний діагностичний інструментарій для визначення психологічних особливостей ідентичності, що сприяє процесу смислотворення та рефлексії, можливості позбавитися звичних патернів поведінки, усвідомленому вибору стратегії поведінки. При консультуванні клієнта важливо враховувати його статус ідентичності та співвідношення компонентів ідентичності у його структурі. Результати проведеного дослідження дають підстави стверджувати, що збереження ідентичності передбачає здатність до емоційного відгуку у взаємодії за умови чітко визначених особистісних меж.