ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СПІВРОБІТНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ АПАРАТУ СУДУ

  • Н. Ф. Шевченко Запорізький національний університет
  • О. О. Рожкова Запорізький національний університет
Ключові слова: потенціал, особистісно-професійний потенціал, професіоналізація, відповідальність, мотивація досягнення, комунікативна компетентність, саморегуляція поведінки

Анотація

У статті представлено результати емпіричного дослідження особливостей розвитку особистісно-професійного потенціалу співробітників держав- ної служби апарату суду. Особистісно-професійний потенціал визначено як системне утворення, яке формується у людини як суб’єкта трудової діяльності, забезпечуючи її поступальний розвиток. Визначено основні характеристики професійної діяльності співробітників апарату суду: професіоналізм (професійні компетенції, законність); етичність (відпові- дальність, конфіденційність, справедливість); усвідомленість. Представ- лено структуру особистісно-професійного потенціалу співробітників державної служби апарату суду, що складається з когнітивного, мотива- ційного та діяльнісного компонентів. Когнітивний компонент включає професійні компетенції, систему засвоєних особистістю знань (посадові обов’язки, завдання, норми поведінки тощо), знання своїх можливостей діяти певним чином і специфіку різних ситуацій поведінки тощо. Моти- ваційний компонент характеризується індивідуальною системою моти- вів і смислів професійної діяльності (мотивацією досягнення успіху); професійно важливими якостями працівника апарату суду (етичною та нормативною відповідальністю) і їх усвідомленням. Діяльнісний компо- нент виявляється у виборі та реалізації певної лінії поведінки та вчин- ків у професійних ситуаціях (усвідомленій саморегуляції діяльності). Результати вивчення нормативної та етичної відповідальності (когні- тивного компонента) дозволили зробити висновок, що відповідальність досліджуваних до виконання будь-якої діяльності є вибірковою, а також зумовлюється прагненням підтримати певні встановлені норми та тради- ції. У ході дослідження мотиваційного компонента зафіксовано перева- жання мотивації уникнення невдач. Результати діагностики комунікатив- ної компетентності засвідчили, що в досліджуваних більш розвинутими є гностичний (рівень уявлень, знань) і конативний (уміння, навички) ком- поненти комунікативної компетентності; емоційно-мотиваційний ком- понент (емпатія, гуманістична настанова) розвинений меншою мірою. Отримані дані за діяльнісним компонентом засвідчили, що в більшості респондентів компоненти системи саморегуляції розвинені на високому та середньому рівнях. За результатами кореляційного аналізу зафіксовано наявність позитивних взаємозв’язків між всіма компонентами особистіс- но-професійного потенціалу. Виявлена міцність кореляційних зв’язків підтвердила припущення про те, що особистісно-професійний потенціал є цілісним системним утворенням, яке визначається розвитком когнітив- ного, мотиваційного та діяльнісного компонентів. Припущення про те, що за звичайних умов професійної діяльності особистісно-професійний потенціал сформований недостатньо, підтвердилося частково. Зроблено висновок про те, що формувальних заходів потребують такі складники особистісно-професійного потенціалу, як етична відповідальність, моти- вація досягнення успіху, емоційно-мотиваційний компонент комуніка- тивної компетентності.

Посилання

1. Поліщук І.В. Механізми забезпечення розвитку професійного потенціалу державних службовців в Україні : дис. … канд. наук з державного управління : 25.00.02. Київ, 2018. 315 с.
2. Александров Д.О. Альтернативні методи перевірки надійності персоналу на основі автоматизованої формалізованої методики скринінгової психодіагностики. Використання поліграфа в правоохоронній діяльності: проблеми та перспективи : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 7–8 листоп. 2015 р.). Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2015. С. 63–66.
3. Черновський О.К. Судова психологія: парадигма сучасного розвитку : дис. … докт. юрид. наук : 19.00.06. Київ, 2015. 531 с.
4. Старинська Н.В. Адаптаційний потенціал як чинник професійної самореалізації особистості. Психологія: реальність і перспективи. 2017. Вип. 8. С. 259–263.
5. Моляко В.О. Психологія творчості – нова парадигма дослідження конструктивної діяльності людини. Практична психологія та соціальна робота. 2004. № 8. С. 1–4.
6. Помиткін Е.О. Духовний потенціал особистості: психологічна діагностика, актуалізація та розвиток. Київ : Внутрішній світ, 2015. 144 с.
7. Пономаренко В.А. Психология духовности профессионала. Москва, Саратов : ПЕР СЭ, Ай Пи Эр Медиа, 2019. 256 c.
8. Холодная М.А. Психология интеллекта. Парадоксы исследования. Москва : Юрайт, 2019. 334 с.
9. Павлова А.М. Психологические особенности профессионально-личностного потенциала субъекта трудовой деятельности : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.03. Казань, 2004. 183 c.
10. Личностный потенциал: структура и диагностика / науч. ред. Д.А. Леонтьев. Москва : Смысл, 2011. 675 с.
11. Weiner Irving B., Greene Roger L. Handbook of Personality Assessment. New Jersey : Wiley, 2017. 768 р.
12. Vernon D. Human Potential: Exploring Techniques Used to Enhance Human Performance. London ; New York : Routledge, 2009, 267 p.
13. Зеер Э.Ф., Павлова А.М. Теоретико-методологические основы оценки профессионально-личностного потенциала предпринимателей по ремесленным видам деятельности : Научн.-метод. разработка. Екатеринбург, ГОУ ВПО «Рос. гос. проф.-пед. ун-т», 2008. 55 с.
14. Шпенова П. Ю. Апарат суду в системі організаційного забезпечення судової діяльності : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.10. Харків, 2019. 224 с.
Опубліковано
2020-11-05