ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ, ОСОБИСТІСНІ І ПРОФЕСІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДСТАВНИКІВ ЛІКАРСЬКОЇ ПРОФЕСІЇ

  • Е. М. Псядло Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
  • І. А. Булах Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
  • Л. С. Смокова Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Ключові слова: спрямованість особистості, лікарська діяльність, особистісні якості, емпатійність, самоактуалізація, емоційне вигорання

Анотація

У статті висвітлено основні теоретичні положення стосовно різних підходів до вивчення проблеми індивідуально-психологічних, особистісних та професійних особливостей лікаря. Емпіричним шляхом виявлено й виміряно психологічні особливості лікарів, що є найбільш істотними в процесі професійної діяльності, та їх внутрішнє спрямування. Методи. Дослідження проведено шляхом письмового групового тестування респондентів. У процесі проведення опитування використовувався такий тестовий інструментарій: тест-опитувальник «Спрямованість особистості» Б. Басса; багатофакторний особистісний опитувальник Р. Кеттелла, форма С; методика діагностики рівня емпатії І. Юсупова; опитувальник виявлення емоційного вигорання IMB К. Маслач і С. Джексона; тест самоактуалізації (САТ). Досліджено такі індивідуально-психологічні особливості представни- ків лікарської діяльності: емпатія – здатність до співчуття, співпереживання, самоактуалізація, спрямованість особистості, рівень емоційного вигорання, психологічні та особистісні якості. Загальна вибірка дослідження становила 65 осіб. Дослідження відбувалося на базі лікарень м. Одеса, у хірургічному, терапевтичному та гінекологічному відділеннях. Результати. Дослідження дало змогу встановити, що основними скла- довими частинами психологічного портрета особистості лікарів-жінок є те, що вони характеризуються товариськістю, готовністю до співпраці, емоційною чуйністю, середнім рівнем інтелекту, орієнтацією на соці- альне схвалення їх діяльності, впевненістю та емоційною чутливістю до зовнішнього оточення. Особистісний же профіль лікарів-чоловіків перед- бачає, що вони відкриті і природні, частіше орієнтуються на особистий досвід. Їм притаманні високий рівень інтелекту, самостійність у суджен- нях, схильність до домінантності, високі моральні засади, вони добре контролюють свої емоції та поведінку, але схильні до фрустрації. Вияв- лено, що ⅓ усіх досліджуваних загалом перебуває в зоні ризику, оскільки в них виявлено синдром емоційного вигорання. Висновки. Перспектива подальших досліджень означеної проблеми полягає в розробленні та впровадженні моделі психологічного супроводу лікаря і його професійної діяльності; створенні програм оптимізації вну- трішніх ресурсів представників лікарської праці, програм психологічного супроводу професійного розвитку особистості лікаря, що варіюються залежно від запиту, індивідуально-особистісних особливостей суб’єкта, специфіки професійної групи, лікувально-профілактичного закладу, актуальних соціально-економічних умов.

Посилання

1. Андронов В. Профессиональное мышление врача и возможности его формирования. Психологическая наука и образование. 1999. № 2. С. 33–45.
2. Батаршев А. Многофакторный личностный опросник Р. Кэттелла : практическое руководство. Москва : ТЦ Сфера, 2002. 150 с.
3. Ильин Е. Дифференциальная психология профессиональной деятельности. Санкт-Петербург : Питер, 2008. 432 с.
4. Карвасарский Б. Клиническая психология. Санкт-Петербург, 2011. 851 с.
5. Косарев И., Бухарина Т. Путь в медицину. Челябинск : Мед-пресс, 1983. 88 с.
6. Руденко А. Психология для медицинских специальностей. Москва : Медицина, 2009. 670 с.
7. Сатыбалдина М. Взаимосвязь и значимость личностных качеств будущего врача. Вестник АГИУВ. 2013. № 2. С. 100–103.
8. Соловьева С. Индивидуальные психологические особенности личности врача. Санкт-Петербург : ГОУВПО, 2001. 110 с.
9. Тылевич И. Руководство по медицинской психологии. Москва : Медицина, 1985. 216 с.
10. Філоненко М. Психологія особистісного становлення майбутнього лікаря : монографія. Київ : Центр учбової літератури, 2015. 420 с.
11. Шеламова Г. Психология и этика профессиональной деятельности. Москва : Академия, 2009. 64 с.
12. Ясько Б. Психология личности и труда врача : курс лекций. Москва : Феникс, 2005. 304 с.
13. Hoeve Y., Jansen G., Roodbol P. The Nursing Profession: Public Image, Self-concept and Professional Identity. A discussion paper. Journal of advanced nursing. 2014. Vol. 70. No. 2. P. 295–309.
14. Joseph K., Bader K., Wilson S., Walker M., Stephens M., Varpio L. Unmasking Identity dissonance: exploring medical students’ professional identity formation through mask making. Perspectives on Medical Education. 2017. Vol. 6. No. 2. P. 99–107.
Опубліковано
2020-11-05