ПОВЕДІНКОВІ Й ЕМОЦІЙНІ ПАТЕРНИ В ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ ІЗ ВИСОКИМ РІВНЕМ СУЇЦИДАЛЬНОГО РИЗИКУ

Анотація

Програми превенції самогубств включають роботу з поведінковими та емоційними патернами. Мета статті полягає у висвітленні результатів емпіричного дослідження, спрямованого на виявлення цих патернів у дітей і підлітків з високим рівнем суїцидального ризику, з подальшим аналізом сприйняття ресурсу соціальної підтримки та вираженості антисуїцидальних мотивів для опису передумов, необхідних для здійснення профілактичних і превентивних заходів. Використано методики: «Виявлення суїцидального ризику у дітей» А.А. Кучера, В.П. Костюкевича; «Шкала безнадії Бека»; «Експрес-діагностика рівня самооцінки» М.П. Фетіскіна, В.В. Козлова, Г.М. Мануйлова; «Багатомірна шкала прийняття соціальної підтримки» Д. Зімета (адаптація Н.А. Сироти, В.М. Ялтонського) й «Опитувальник антисуїцидальних мотивів» А. Османа та співавторів. За одержаними даними можна зробити висновок, що серед кризових факторів, які впливають на формування суїцидальної поведінки в більшості сучасних дітей і підлітків, є належність до неповної сім’ї, родини з вітчимом чи мачухою, а також розлучення батьків і конфлікти в родині; разом із тим у хлопців на першому місці можуть бути проблеми в школі, а в дівчат – нещасливе кохання. Діти й підлітки з групи ризику, як правило, мають високий рівень безнадії, негативно оцінюють себе і свої сили, а також невпевнені в спроможності долати труднощі та досягати цілей. У першій групі – «реалізатори суїциду» – домінує агресія, протест, бунт, непокора, у другій – «розмірковувачі про суїцид» – ті самі характеристики, але менш виражені, у третій – «противники суїциду» – лише невеликі відхилення в дисципліні. Перша група також відзначається значною імпульсивністю, на відміну від двох останніх. Описано результати роботи за створеною комплексною програмою профілактики, що включала інформаційно- навчальні та психолого-корекційні заходи, до якої входили вправи на визначення себе як особистості, на вміння виявляти свої проблеми, на соціалізацію й на розвиток життєстверджувальної позиції, з прийомами когнітивної та гуманістичної психотерапії.