СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ ПРЕКАРІАТУ

Л. С. Іванова

Л. С. Іванова Запорізький національний університет

Ключові слова: аномія, відчуження, соціально- психологічні проблеми, наративне інтерв’ю, наративна психологія, прекарізація, прекарність

Анотація

Стаття викладає соціально-психологічні проблеми прекарізації – суспільного феномену, який формує новий соціальний феномен – прекаріат. Останні статистичні дані свідчать про надзвичайне зростання кількості людей працездатного віку, що опинилися в умовах невпевненості внаслідок втрати роботи й надійного рівня доходів. З боку соціальної психології нове явище становить загрозу для сучасного суспільства, оскільки його представники живуть і будуть жити тривалий термін в умовах порушеної психологічної безпеки. Водночас ця проблема не досить розроблена й досліджена в соціально-психологічному дискурсі, зокрема у сфері освітньої діяльності, де відбуваються основні процеси формування людського капіталу. Розглянуто історію становлення понять «прекаріат» і «прекарізація» в історичній, соціологічній і психологічній літературі. Уточнено рівні досліджень прекаріату як соціального явища. Вказуються умови виникнення прекаріату. Описано основні чинники й процеси, які супроводжують це соціально-психологічне явище. Представлено основні соціальні групи, які можуть бути віднесені до цього прошарку суспільства. Перелічені головні суб’єктивні явища, з якими стикаються представники цього соціального прошарку. Визначено основні завдання дослідження проблем прекарізації. Дослідження феномену прекарізації в дискурсі соціальної психології передбачає комплексність, багатоаспектність, інтегративність. До соціальних груп, які можуть бути причетні до класу прекаріату, можна віднести як представників депривованих груп, так і громадян-працівників, які схильні до самостійного планування трудового навантаження, або осіб творчих професій. Наголошено, що проблема прекарізації населення постає важливою у зв’язку з пандемією коронавірусу «COVID-19». Автор припускає, що соціально-психологічні дослідження процесу прекарізації необхідні для оцінки всіх можливих наслідків пандемії. Акцентовано, що стрімке зростання кількості людей, які опинилися в лавах прекаріату внаслідок пандемії коронавірусу «COVID-19», надзвичайно актуалізує розв’язання соціально-психологічних проблем, насамперед методологічних, що виникають під час проведення відповідних досліджень.

Посилання

1. Стендинг Г. Прекариат: новый опасный класс. Москва : ООО «Ад Маргинем Пресс», 2014. 328 с.
2. Кученкова А.В. Прекаризация занятости: к методологии и методам измерения. Вестник РУДН. Серия: Социология. 2019. № 1. URL: https://www.researchgate.net/publication/331219237_Precarious_employment_Methodology_of_measurement#read.
3. Фёдорова А.Э., Парсюкевич А.М. Прекаризация занятости и ее влияние на социально-экономическое благополучие наемных работников. Journal of new economy. 2013. № 5 (49). URL: https://www.elibrary.ru/item.asp?id=21030308 (дата обращения: 05.12.2019).
4. Сеннетт Р. Коррозия характера / пер. с англ. В.И. Супруна. Новосибирск – Москва : ФСПИ, «Тренды», 2004. 296 с.
5. Зинчук В.П. Особенности прекаризации современного социума. Language, Culture, Politics. Internationa Journal. Chelm. 2016. № 1. С. 226–235.
6. Тощенко Ж.Т. Прекариат – новый социальный класс. Социологические исследования. 2015. № 6. С. 3–13. URL: file:///C:/Users/D662~1/AppData/Local/Temp/Toshechenko.pdf (дата обращения: 12.02.2020).
7. Гасюкова Е.Н. Прекаризация: концептуальные основания, факторы и оценки. Контуры глобальных трансформаций: политика, экономика, право. 2015. Т. 8 (6). С. 29–48.
8. Кученкова А.В. Прекаризация занятости: к методологии и методам измерения. Вестник РУДН. Серия: Социология. 2019. № 1. URL: https://www.researchgate.net/publication/331219237_Precarious_employment_Methodology_of_measurement#read.
9. Дюркгейм Д.Э. О разделении общественного труда. Метод социологии. Москва : Наука, 1991. 575 с.
10. Афенченко Г.Ф., Лубенец С.В. Прекаріат як анонімний клас. «Вісник» ХДАК. Сер.: Соціальні комунікації. Вип. 47. С. 213–223.
11. Мещеряков Б.Г., Зинченко В.П. Большой психологический словарь. 4-е изд., дополн. и испр. Москва : АСТ, Санкт-Петербург : Прайм-Еврознак, 2008. 868 с.
12. Фрейд З. Введение в психологию. URL: https://royallib.com/book/freyd_zigmund/vvedenie_v_psihologiyu.html.
13. Кононов А.Н. Феномен тревоги о будущем как отдельное понятие в психологической науке. Вестник Красноярского государственного педагогического университета им. В.П. Астафьева. № 4 (38). 2016. С. 173–180.
14. Волошок О.В. Психологічний аналіз проблеми тривожності особистості. Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Вип. 10. С. 120–128.
15. Холодова Ю.Б. Особенности переживания тревоги в период пандемии COVID-19 представителями разных возрастных групп. International Journal of Medicine and Psychology / Международный журнал медицины и психологи. 2020. Том 3. № 2. С. 114–117.
16. Фром Э. Человек одинок. Иностранная литература. 1966. № 1. С. 230–233.
17. Фром Э. Душа человека. Марксова концепция человека / пер. Э.М. Телятниковой. Москва : Республика, 1992. 288 с.
18. Ясперс К. Смысл и назначение истории / пер. с нем. Москва : Политиздат, 1991. 133 с.
19. Кривенко К.Т., Чернишук В.Р. Відчуження праці і його форми в перехідній економіці України. Науковий вісник ВДУ. 1998. № 12. С. 28–32.
20. Степанов А.О. Поліваріантність відчуження як феномену кризової культури. Молодий вчений. № 10 (37). 2016. С. 106–109.
21. Сайт працівників освіти і науки України. URL: https://pon.org.ua/novyny/7725-mop-mayzhe-25-mlyonv-pracvnikv-u-svt-mozhut-vtratiti-svoyi-roboch-mscya-cherez-covid-19.html.
22. Policy Brief: Education during COVID-19 and beyond URL: file:///C:/Users/D662~1/AppData/Local/Temp/sg_policy_brief_covid-19_and_education_august_2020.pdf.