ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ГОТОВНОСТІ СУЧАСНОЇ ЖІНКИ ДО МАТЕРИНСТВА
Анотація
У статті окреслено ступінь розробленості проблеми образу себе як матері з урахуванням детермінантів формування материнської поведінки сучасної жінки. Здійснено аналіз, узагальнення та синтез наявних теоретичних та емпіричних наукових позицій проблеми готовності сучасної жінки до материнства. В літературі найбільш значущими онтогенетичними факторами формування материнської сфери вважаються досвід взаємодії з власною матір’ю, особливості сімейної моделі материнства, можливість взаємодії з немовлятами та інтерес до них у дитинстві. Однак щодо саме динаміки, послідовності етапів з певним змістом на кожному етапі, сформованими психічними структурами та механізмом їх формування, то це питання ще не розкрито повністю. Рівень психологічної готовності до материнства визначається сумарним ефектом дії різних факторів до того моменту, коли жінка стає матір’ю. Деякі автори зазначають, що результатом ефективного формування материнської сфери до вагітності є розвиток особистісних якостей жінки, проєктивних для подальшого виношування (особистісна зрілість, рефлексія, адекватна самооцінка, достатнє прийняття себе, впевненість у власних силах, відсутність надмірної тривожності, особистісна здатність до прихильності, емпатійність, вміння адекватно адаптуватися до стресових ситуацій, відсутність соматизації конфліктів), а також базових елементів материнської сфери (адекватна статево-рольова ідентифікація, мотивація до материнства, здатність до піклування, здатність до суб’єктних відносин, адекватна модель батьківства та виховання). Рівень розвитку готовності до материнства проявляється у стилі пережи- вання вагітності та ставленні до майбутньої дитини. Під час вагітності материнська сфера продовжує формування, паралельно існують певні фактори, які можуть суттєво вплинути на цей процес. Теоретичне розу- міння материнської прихильності ще потребує поглибленого вивчення.
Посилання
2. Брутман В., Варга А., Хамитова И. Предпосылки девиантного материнского поведения. Психологический журнал. 2000. Т. 21. № 2. С. 79–87.
3. Брутман В., Радионова М. Формирование привязанности матери к ребенку в период беременности. Вопросы психологии. 1997. № 7. С. 38–47.
4. Бурлачук Л., Морозов С. Словарь-справочник по психодиагностике. Санкт-Петербург : Питер Ком, 1999. 528 с.
5. Васильева О., Могилевская Е. Групповая работа с беременными женщинами: социально-психологический аспект. Психологический журнал. 2001. Т. 22. № 1. С. 82–89.
6. Венцковский Б. Грош-цена доктору, который перестает сомневаться. Здоров’я України. 2004. № 4. С. 29.
7. Гроф С. Перинатальные матрицы – влияния, формирующие человеческое сознание. Психология и психоанализ беременности / ред. Д. Райгородский. Самара : БАХРАХ-М, 2003. С. 392–448.
8. Жабченко І. Найближчі та віддалені наслідки вагітності та пологів для жінок після 30 років та їхніх дітей. Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України. 2000. № 4 (9). С. 38–40.
9. Життєві кризи особистості : у 2 ч. / за ред. Л. Сохань, І. Єрмакова. Київ : ІЗМН, 1998. Ч. 1. 356 с. ; Ч. 2. 568 с.
10. Жук С., Гнатишин М., Бєлов О., Хошата О. Індивідуальне прогнозування невиношування вагітності у жінок з різними клініко-біологічними та соціальними характеристиками (методичні рекомендації). Вінниця : Міністерство охорони здоров’я України, 2000. 15 с.
11. Корнєв А. О взаимосвязи развития речи в раннем возрасте с эмоциональным поведением матери. Перинатальная психология и нервно-психическое развитие детей : сборник материалов конференции по перинатальной психологии. Санкт-Петербург : Академия медико-социального управления, 1998. С. 32–33.
12. Крайніков Е. Феномен прихильності: історія досліджень і сучасні розробки. Практична психологія і соціальна робота. 2004. № 7. C. 30–34.
13. Курбатова Т., Муляр О. Проективный метод исследования личности “Hand-Test” (руководство по использованию). Санкт-Петербург : ИМАТОН, 1995. 42 с.
14. Лаврова О. «Отраженная» телесность как особая ментальная форма тела: психотерапевтический подход. Вестник Московского университета. Серия 14 «Психология». 1999. № 3. С. 76–83.
15. Лисина М. Проблемы онтогенеза общения. Москва : Педагогика, 1986. 144 с.
16. Лисицина Н. Пренатальная диагностика состояния плода у беременных с поздним гестозом. Плід як частина родини : матеріали другого конгресу Української асоціації спеціалістів УЗД в перинатології, генетиці та гінекології. Харків : КОНСТАНТА, 2000. С. 175–176.
17. Ложкин Г., Рождественский А. Феномен телесности в Я-структуре старшеклассников и содержании их жизненных проектов. Психологический журнал. 2004. Т. 25. № 2. С. 27–33.
18. Малкина-Пих И. Психосоматика : новейший справочник. Москва : Эксмо, 2003. 928 с.
19. Мальована Ю. Вагітність: динаміка психологічного стану жінки. Проблеми загальної та педагогічної психології : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. Костюка АПН України / за ред. С. Максименка. Київ : ГНОЗІС, 2002. Т. ІV. Ч. 5. С. 156–160.
20. Мещерякова С. Психологическая готовность к материнству. Вопросы психологии. 2000. № 5. С. 18–28.
21. Мінюрова С., Тетерлева Е. Диалогический подход к анализу смыслового переживания материнства. Вопросы психологии. 2003. № 4. С. 63–75.
22. Петренко В. Психосемантика сознания. Москва : издательство Московского университета, 1998. 208 с.
23. Перинатальная психология и нервно-психическое развитие детей : сборник материалов конференции. Санкт-Петербург : Академия медико-социального управления, 1998. 58 с.
24. Психологія особистості : словник-довідник / за ред. П. Горностая, Т. Титаренко. Київ : Рута, 2001. 320 с.
25. Пуртов И. Влияние образа жизни беременных женщин на их заболеваемость. Гигиена и санитария. 1999. № 5. С. 62–63.
26. Райкрофт Ч. Критический словарь психоанализа. 1995. 288 с.
27. Филипова Г. Материнство: сравнительно-психологический подход. Психологический журнал. 1999. Т. 20. № 5. С. 81–88.
28. Филипова Г. Материнство и основные аспекты его исследования в психологии. Вопросы психологии. 2001. № 2. С. 22–36.
29. Шевченко Т. Поезія 1847–1850 рр. (Більша книжка) (ІЛ, ф. 1, № 67. С. 308).