АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТІСНОЇ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ ФАХІВЦІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ

Я. І. Дубяга

Я. І. Дубяга Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України

Ключові слова: особистісна самоактуалізація, фахівці державної служби зайнятості України, соціально- демографічні особливості, специфіка професійної діяльності

Анотація

Постановка проблеми. Сьогодення посилює вимоги до особистості фахівця державної служби зайнятості України. На перший план виходить здібність самостійно знаходити розв’язання соціально й професійно значущих проблем в умовах швидкозмінної дійсності, постійно вчитися та самовдосконалюватися, бути суб’єктом свого особистісного й професійного розвитку. Дотепер не досить розробленими залишаються питання щодо особливостей самоактуалізації державних службовців взагалі й фахівців державної служби зайнятості України зокрема, тому дослідження особливостей особистісної самоактуалізації фахівців державної служби зайнятості України актуальне. Метою статті є визначити рівень і дослідити особливості особистісної самоактуалізації фахівців державної служби зайнятості України. Для реалізації поставленої мети використано методику «Самоактуалі- заційний тест (САМОАЛ)» (в адаптації А.Ф. Лазукіна й Н.Ф. Каліної). Математична обробка даних здійснювалася за допомогою комп’ютер- ного пакета статистичних програм SPSS (версія 22). Для статистичної обробки й аналізу використовувались такі методи: описова статистика, дисперсійний і кореляційний аналіз. Результати дослідження дали змогу зробити такі висновки. У процесі емпіричного дослідження виявлено середній рівень особистісної самоактуалізації в значної чисельності фахівців державної служби зайнятості України (84,0%). Встановлено, що особистісна самоактуалізація фахівців державної служби зайнятості України має свої особливості за статтю, віком, стажем роботи в державній службі зайнятості України й специфікою професійної діяльності. Виявлено, що фахівці, які надають послуги безробітним, мають найвищий рівень особистісної самоактуалізації за інших фахівців. Разом із тим існує проблема низького рівня розвитку окремих складових частин особистісної самоактуалізації, які важливі для ефективної роботи фахівців у сфері «людина – людина», а саме «Погляд на природу людини», «Творчість», «Автономність», «Спонтанність», «Аутосимпатія».

Посилання

1. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. 2-е, испр. изд. Москва : Смысл, 2003. 487 с.
2. Психология профессионального развития: методология, теория и практика : коллективная монография / Э.Ф. Зеер и др. ; под ред. Э.Ф. Зеера. Екатеринбург : Изд-во Рос. гос. проф.-пед. ун-та, 2011. 159 с.
3. Маслоу А.Г. Дальние пределы человеческой психики / пер. с англ. А.М. Татлыбаева. Санкт-Петербург : Евразия, 1999. 432 с.
4. Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. Москва : Изд-во Института Психотерапии, 2002. 490 с.
5. Ткалич М.Г., Карамушка Л.М. Самоактуалізація менеджерів у професійно-управлінській діяльності (на матеріалі діяльності комерційних організацій) : монографія. Київ – Запоріжжя : «Просвіта», 2009. 260 с.
6. Коростылева Л.А. Психология самореализации личности. Основные сферы жизнедеятельности : дисс. … д-ра психол. наук : 19.00.01. Санкт-Петербург, 2001. 419 с.
7. Регламент роботи центрів зайнятості щодо задоволення потреб клієнтів. Київ, 2016. 84 с.
8. Кокун О.М. Психологія професійного становлення сучасного фахівця : монографія. Київ : ДП «Інформ.-аналіт. агенство», 2012. 200 с.
9. Карамушка Л.М., Рутина Ю.В. Особистісна та професійна самоактуалізація державних службовців : рівень значущості, розуміння сутності та умов для її здійснення. Актуальні проблеми психології. 2019. Т. 1. Вип. 53. С. 15–22.