СТИЛІ УПРАВЛІННЯ МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТНІХ ОРГАНІЗАЦІЙ (У КОНТЕКСТІ СТАВЛЕННЯ ДО ЗМІН): ЗВ’ЯЗОК ІЗ ЧИННИКАМИ МЕЗО- І МІКРОРІВНЯ

Анотація

Управлінська діяльність за умов інноваційних змін в освітніх організа- ціях передбачає необхідність переосмислення стилю управління мене- джера освіти, зокрема вивчення зв’язку із чинниками мезо- та мікро- рівня. Емпірично досліджено зв’язок між типами менеджерів освітніх організацій (у контексті ставлення до змін) та організаційно-функціо- нальними, організаційно-професійними та соціально-демографічними чинниками. Виділено три типи менеджерів освітніх організацій (у кон- тексті ставлення до змін): «Традиціоналіст», «Реаліст», «Вільнодумець». Констатовано, що менеджери, які належать до типів «Реаліст» і «Віль- нодумець», використовують інноваційні стилі управління, а менедже- ри-«Традиціоналісти» – традиційні стилі (у контексті ставлення до змін). Серед менеджерів освітніх організацій недостатньо представлені ті, що використовують інноваційні стилі управління (у контексті ставлення до змін). Встановлено вплив чинника «термін існування освітньої організа- ції» на вираженість менеджерів освіти типу «Вільнодумець», які вико- ристовують інноваційні стилі управління. Не виявлено статично значу- щого зв’язку з такими характеристиками організації, як «тип навчального закладу», «місце розташування організації», «кількість осіб, котрі пра- цюють в організації», «кількість дітей, які навчаються у закладі», «статус організації в освітній системі міста (області)». Встановлено статистично значущі зв’язки між типами менеджерів освітніх організацій (у контексті ставлення до змін) та організаційно-професійними та соціально-демогра- фічними чинниками, що належать до мікрорівня: посада, рівень освіти, стать, наявність дітей. Не виявлено статистично значущого зв’язку між типами менеджерів освітніх організацій (у контексті ставлення до змін) та такими організаційно-професійними характеристиками, як «тип освіти», «стаж трудової діяльності», «стаж на посаді», «кваліфікаційна категорія», та «педагогічне звання», а також соціально-демографічними чинниками (вік, сімейний стан) менеджерів освіти. Врахування виявле- них закономірностей може сприяти психологічному забезпеченню роз- витку інноваційних стилів управління у менеджерів освіти.