LIFEWORLD OF PERSONALITY IN THE AGE OF INFORMATION TECHNOLOGIES: CHALLENGES AND THREATS

  • R. I. Hanushchak Ivan Franko National University of Lviv
Keywords: lifeworld, personality, human existence, new technologies, social networking services, social media, Facebook, Internet

Abstract

The article considers the relevant problem of the influence of the new information technologies on the modern person’s existence. The issue is considered from the perspective of the lifeworld of the personality. Such point of view allows us to explore the impact of rapid virtualization of life on the person’s immediate existence, its inner world and subjective experiences. The lifeworld as a dynamic psychological system of interpretations and experiences, through the prism of which a person perceives the world around it, the social environment and itself, is the very basis of the uniqueness of the individual. The article reveals the potential threats to the integrity and harmony of this system that may lie in wait for users of the Internet and social networking services. The author analyzes a number of studies that demonstrate the use of social media as a tool to influence (usually in unethical and negative way) on various aspects of the lifeworld of the personality. How a specially crafted message in a social media news feed can manipulate user behavior in real life was highlighted. It was demonstrated how the technical capabilities of a social network can be used to influence the emotional sphere of a person, to cause certain emotional states in users. How the algorithms of social media and search engines distort the picture of the world and create illusions that interfere with the adequate perception of reality was also shown. In particular, how social media isolate users from conflicting opinions and beliefs, which poses a certain danger to open public discussions, because users with similar views in cyberspace unite with each other and separate from others, those who do not share these views. It was analyzed how the perception of other users’ personal life, which they demonstrate on social networks, is distorted. Such psychological problems as neurotic reactions, fear, anxiety, feelings of inferiority can be the outcomes of these influences on the person’s lifeworld. Thus, in the article the author outlines a range of issues and problems, the solution of which will help to understand the existence of modern person in the age of information technologies and prevent negative impacts on the lifeworld of the individual.

References

1. Гуссерль Э. Логические исследования. Картезианские размышления. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Кризис европейского человечества и философии. Философия как строгая наука. Минск : Харвест, 2000. 752 с.
2. Гіда О.Ф. Соціальні мережі як засіб деструктивних впливів через інформаційний простір. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). 2013. № 3 (31). С. 268–278.
3. Воротинський В.В. Трансформація методів політичної маніпуляції як наслідок зміни уподобань користувачів мережі Інтернет. Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки. 2015. Т. 1. № 7. С. 19–28.
4. Деркаченко Я.А. Соціальні мережі як середовище для технологій маніпулятивного впливу. Сучасний захист інформації. 2016. № 1. С. 51–59.
5. Присяжнюк М.М. Соціальні мережі як ефективний інструмент інформаційно-психологічного впливу іноземними спецслужбами. Інтернаука. 2017. Т. 1. № 2 (24). С. 74–78.
6. Schejter A.M., Tirosh N. “Seek the meek, seek the just”: social media and social justice. Telecommunications Policy. 2015. № 39. P. 796–803.
7. Серьогін В.О. Соціальні мережі як загроза прайвесі. Форум права. 2011. № 2. С. 822–827.
8. Черниш Р.Ф. Соціальні мережі як один з інструментів накопичення та протиправного використання персональних даних громадян. Проблеми законності. 2017. № 136. С. 205–214.
9. Галіч Т.О. Соціальні мережі Інтернету як агент соціалізації молоді. Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління. 2014. Т. 15. № 281. С. 250–256.
10. Кургузов А.О. Соціальні мережі як сучасний інструмент процесу соціокультурної самоідентифікації особи. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2017. № 70. С. 54–61.
11. Циховська Е.Д. Самопрезентація у соціальних мережах: акаунт у Facebook як інструмент створення іміджу. Вісник Дніпропетровського університету. 2017. № 17. С. 137–147.
12. Вахула Б.Я. Соціальні інтернет-мережі, їхні функції та роль у формуванні громадянського суспільства. Вісник Львівського університету. 2012. № 6. С. 311–319.
13. Коган К.М. Соціальні мережі як елемент нового соціального середовища. Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. 2014. № 16. С. 61–71.
14. Grieve R., Indian M., Witteveen K., Tolan G. A., Marrington J. Face-to-face or Facebook: can social connectedness be derived online? Computers in Human Behavior. 2013. Vol. 29. No. 4. P. 604–609.
15. Вернік О.Л. Соціальні мережі і самовідчуження особистості. Актуальні проблеми психології. 2015. Т. 7. № 40. С. 21–32.
16. Baert S. Facebook profile picture appearance affects recruiters’ first hiring decisions. New Media & Society. 2017. Vol. 20. No. 3. P. 1220–1239.
17. Титаренко Т.М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності. Київ : Либідь, 2003. 376 с.
18. Facebook reports second quarter 2020 results. Facebook Investor Relations. July 31, 2020. Retrieved September 5, 2020.
19. Foer F. World without mind: the existential threat of big tech. New York : Penguin Press, 2017. 258 p.
20. Habermas J. The theory of communicative action. Boston : Beacon Press, 1984. 465 р.
21. Хабермас Ю. Отношения между системой и жизненным миром в условиях позднего капитализма. Теоретическая социология : антология : в 2 ч. Москва : Книжный дом «Университет», 2002. 365 с.
22. Bond R.M., Fariss Ch.J., Jones J.J., Kramer A., Marlow C., Settle J.E., Fowler J.H. A 61-million-person experiment in social influence and political mobilization. Nature. 2012. Vol. 489. No. 7415. P. 295–298.
23. Grassegger V.H., Krogerus M. Ich habe nur gezeigt, dass es die Bombe gibt: Der Psychologe Michal Kosinski hat eine Methode entwickelt, um Menschen anhand ihres Verhaltens auf Facebook minutiös zu analysieren. Das Magazin. Dezember, 2016.
24. Todres L., Galvin K., Dahlberg K. Lifeworld-led healthcare: revisiting a humanizing philosophy that integrates emerging trends. Medicine, Health Care and Philosophy. 2007. Vol. 10. P. 53–63.
25. Kramer A., Guillory J.E., Hancock J.T. Experimental evidence of massive-scale emotional contagion through social networks. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2014. Vol. 111. No. 24. P. 8788–8790.
26. Barrett L.F. How emotions are made: the secret life of the brain. Boston : Houghton Mifflin Harcourt, 2017. 449 p.
27. Bakshy E., Messing S., Adamic L. A. Exposure to ideologically diverse news and opinion on Facebook. Science. 2015. Vol. 348. No. 6239. P. 1130–1132.
28. Cohen J., Weimann G. Cultivation revisited: some genres have some effects on some viewers. Communication Reports. 2000. Vol. 13. No. 2. P. 99–114.
29. Merleau-Ponty M. Phenomenology of perception. London : Routledge & Kegan Paul, 1978. 466 p.
30. Feld S.L. Why your friends have more friends than you do. American Journal of Sociology. 1991. Vol. 96. No. 6. P. 1464–1477.
31. Ugander J., Karrer B., Backstrom L., Marlow C. The anatomy of the Facebook social graph. Ithaca, NY : Cornell University, 2011.
32. Przybylski A., Murayama K., DeHaan C., Gladwell V. Motivational, emotional, and behavioral correlates of fear of missing out. Computers in Human Behavior. 2013. Vol. 29. No. 4. P. 1841–1848.
Published
2021-02-15
Section
SECTION I. GENERAL PSYCHOLOGY, HISTORY OF PSYCHOLOGY