ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД АДАПТАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В КАРАНТИННИХ УМОВАХ

Я. М. Бугерко

doi:10.26661/2310-4368/2021-1-2

Я. М. Бугерко Західноукраїнський національний університет

DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2021-1-2

Ключові слова: соціально- психологічна адаптація, адаптованість особистості, психологічний супровід освітнього процесу, психологічна самоізоляція, пандемія COVID-19, адаптаційний ресурс освітнього середовища, здобувачі ЗВО

Анотація

У статі розглянуто адаптацію як процес і результат активно-дієвого ставлення людини до світу, проаналізовано особистісну адаптованість як відносно сталу тенденцію-результат життєактивності людини і водночас психоформу внутрішнього світу особистості, специфічно людську внутрішню систему відліку, яка самоорганізує інші психічні утворення і виявляється як універсальна здатність особи гармонізувати свої взаємини зі світом і самою собою. Показано, що адаптація студентів до навчання в закладі вищої освіти в умовах карантину є складним багатофакторним процесом, який містить п’ять взаємопов’язаних етапів: первинну реакцію, орієнтування, внутрішню переробку і осмислення, вибір адаптаційної стратегії, продуктивну взаємодію. Визначено змістовну характеристику, домінантні компоненти-індикатори та показники успішного проходження кожного етапу. Зазначено, що порушення процесу адаптації на окремих етапах стосуються тих компонентів, на які лягає найбільше навантаження, і які є показниками (індикаторами) самого етапу. Вирізнено такі основні типи порушень: 1) невдала реалізація (неадекватне виконання) основного завдання конкретного етапу; 2) пропуск етапу; 3) фіксація на певному етапі; 4) регресія (повернення) до попереднього етапу. Виявлення відхилень від оптимальної моделі адаптаційного процесу дає змогу визначити ключові проблеми й точково-конструктивні напрями їх подолання. Це особливо важливо в умовах карантину, коли використання традиційних методів дослідження процесу адаптації обмежене. Виокремлення складників адаптивного ресурсу (як особистості, так і освітнього закладу) на кожному етапі адаптаційного процесу дає змогу побудувати ефективну програму психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу, спрямовану на розвиток їхніх адаптивних можливостей. На прикладі функціонування освітнього процесу ЗУНУ показано, що конструктивно вибудований психологічний супровід освітнього процесу дає можливість якісно підвищити показники особистісного адаптаційного потенціалу здобувачів вищої освіти та оптимізувати процес їх адаптації до навчання в карантинних умовах.

Посилання

1. Досвід переживання пандемії Сovid-19: дистанційні психологічні дослідження, дистанційна психологічна підтримка: матеріали онлайн-семінарів / [за наук. ред. М.М. Слюсаревського, Л.А. Найдьонової, О.Л. Вознесенської]. Київ : ІСПП НАПН України, 2020. 121 с.
2. Ващенко І.В., Іваненко Б.Б. Психологічні ресурси особистості в подоланні складних життєвих ситуацій. Проблеми сучасної психології. Вип. 40. Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2018. С. 33-49.
3. Зюзь В., Балухтіна В. Тайм-менеджмент як фактор адаптації студентів до дистанційного навчання у ЗВО в період надзвичайної ситуації. Актуальні питання гуманітарних наук. Вип. 28, т. 2, 2020. С. 93-98.
4. Новікова Ж.М. Психологічна адаптація та преадаптація студентів-першокурсників в умовах нестабільного світу. Молодий вчений. 2018. № 2 (54). С. 80-83.
5. Реан А.А., Кудашев А.Р., Баранов А.А. Психология адаптации личности. Анализ. Теория. Практика. Санкт-Петербург, 2006. 479 с.
6. Ревасевич І. Особистісна адаптованість як складна психоформа життєактивності людини. Вітакультурна методологія: антологія: колективна монографія. Тернопіль : ТНЕУ, 2019. С. 283-285.
7. Санникова О.П., Кузнецова О.В. Системный анализ адаптивности личности : монография. Одесса: Издательство ВМВ, 2017. 392 с.
8. Соколовская И.Э. Социально-психологические факторы удовлетворенности студентов в условиях цифровизации обучения в период пандемии COVID-19 и самоизоляции. Цифровая социология. 2020. Т.3, № 2. С. 46-54.
9. Фурман А.В. Психодіагностика особистісної адаптованості. Тернопіль : Економічна думка, 2000. 197 с.
10. Brammer S., Clark Т. COVID-19 and Management Education: Reflections on Challenges, Opportunities, and Potential Futures. British Journal of Management. 2020. Vol. 31. Р. 453-456.
11. Fernández R.S., Crivelli, L., Guimet N.M., Allegri R.F., Pedreira M.E. Psychological distress associated with COVID-19 quarantine: Latent profile analysis, outcome prediction and mediation analysis. Journal of affective disorders. 2020. 277. P. 75-84.
12. Moreno-Fernandez J., Ochoa J.J., Lopez-Aliaga I., Alferez M.J.M., Gomez-Guzman M., Lopez-Ortega S., Diaz-Castro J. Lockdown, Emotional Intelligence, Academic Engagement and Burnout in Pharmacy Students during the Quarantine. Pharmacy. 2020. 8(4). P. 184-194.
13. Owen P. Hall. Editorial: COVID-19 and the Future of Management Education. 2020. Vol. 23. P. 1-6.
14. Sun S., Goldberg S.B., Lin D., Qiao S., Operario D. Psychiatric symptoms, risk, and protective factors among university students in quarantine during the COVID-19 pandemic in China. Globalization and Health. 2021. 17 (1). Р. 1-14.